Які три найважливіші події відбулися в українському сільському господарстві у 2017 році?

Які три найважливіші події відбулися в українському сільському господарстві у 2017 році?

 

 

1

         Сергій Харін, керівник сільськогосподарського підрозділу DowDuPont в Україні:

 

– Серед трендів року, безумовно, продовження нарощення повсюдного використання цифрових технологій у агросекторі. Ця тенденція стосується насінництва, використання засобів захисту рослин та технологій вирощування. Точне землеробство пішло вже далі прогнозування не лише майбутнього врожаю, а й розвитку шкідників і хвороб. Тож оцифровування землеробства розвиватиметься й надалі.

Другим трендом у цьому році є вибір аграріями культур із найвищим прибутком з гектара. Тобто дедалі частіше прибутковіть стає важливішою за фізичну врожайність. По-третє, орієнтування на прибутковість потягло за собою певну тенденцію максимального здешевлення виробництва. Посуха нинішнього року в деяких регіонах призвела до затримки оплати за кредитами до двох місяців. Така ситуація спонукає до планування економії матеріально-технічних ресурсів на наступний сезон. Ціни на урожай кукурудзи, пшениці, соняшнику теж не надто зростають. Найчастіше інструментами здешевлення стають перемовини із постачальниками щодо вигідніших цін, кредитів без передоплати або на триваліший період, оголошення тендерів на закупку ТМЦ. Негативним явищем для економії є те, що деякі виробники шукають дешевше насіння і ЗЗР невідомого походження в «сірій зоні». Втім, така «економія» себе не виправдовує. Ми, як виробники оригінального насіння і ЗЗР, відчуваємо тиск неоригінальних і генеричних продуктів сумнівного виробництва.

 

1

Василь Бєлозерських, заступник директора Департаменту підтримки агробізнесу, ПАТ «Креді Агріколь Банк»:

 

– По-перше, відкриття безвізового режиму стимулювало українських працедавців у аграрному секторі докладати більше зусиль для заохочення й утримання персоналу. Цього року навіть сезонні пропозиції зі збирання яблук та врожаю зернових стали більш високооплачуваними. Тобто компанії зрозуміли, що для того, аби утримати персонал, слід платити більше. Другим чинником я назвав би те, що через складний рік у агровиробництві, з огляду на погоді умови навесні та влітку, багато компаній змінили ставлення щодо потенціалу певних регіонів України. Тоді як традиційно успішними у землеробстві були центральні регіони, як-от: Полтавська, Черкаська, Вінницька області, то нинішнього року лаври першості щодо урожайності та забезпечення опадами належали західним регіонам. Непростий рік став справжнім викликом особливо для середніх компаній. По-третє, після кількох років застою бурхливо відновилося агрокредитування. Причиною цьому є велика конкуренція між банками, чергове пожвавлення економіки, оздоровлення банківського сектору.

 

Які три найважливіші події відбулися в українському сільському господарстві у 2017 році?

Каролін Спаанс, радник з сільського господарства, Посольство Нідерландів:

 

– Насамперед хочеться зазначити, що обсяг експорту сільгосппродукції з України продовжує бити рекорди – за перші 10 місяців 2017 він зріс на понад 22% порівняно з минулим роком. Це означає, що диверсифікація експортних ринків та продуктів починає демонструвати позитивні результати. Звичайно, я дуже рада, що й тут Україна та Нідерланди є важливими партнерами. Нідерланди – третій ключовий імпортер української сільгосппродукції.

Другою тенденцією є те, що сектор виробництва фруктів і ягід процвітає. Це важливо не лише для економіки, але й для здоров'я споживачів. Я хотіла б, щоб 2018 рік продовжував цю тенденцію, і щоб додана вартість вироблялася в Україні шляхом збільшення обсягів переробки. Щоб готова продукція продавалася в магазинах ЄС із поміткою «зроблено в Україні». На жаль, 2017 рік запам’ятається й негативною тенденцією – більшою кількістю рейдерських захоплень сільськогосподарських компаній та їхніх земель. До того ж це торкнулося як українських, так і міжнародних фермерів. Ми всі чули жахливі історії, а деякі читачі могли це пережити особисто. Це впливає не лише на фермерів, але й на інвестиційний клімат аграрного сектору загалом.

Від себе особисто я хотіла б додати, що це був мій перший повний рік роботи як сільськогосподарського радника в Україні. Мені дуже сподобалось, і хотілося б особливо подякувати всім фермерам та компаніям, як українським, так і голландським, які поділилися своїми історіями та досвідом. Вони всі дуже пристрасні щодо того, що роблять, і врешті-решт саме вони забезпечують безпечне харчування для всіх нас. Як ми говоримо в Нідерландах: geen boer, geen voer (нема фермера, нема їжі). Я з нетерпінням чекаю 2018 року, зустрічей із новими і знайомими цікавими людьми.

 

1

Андрій Талама, перший заступник генерального директора ТзОВ «Галичина-Захід»:

 

– У свинарстві початок року був дуже критичним як ціною для виробників свинини, так і поширенням АЧС. Як наслідок, це призвело до скорочення поголів’я та до того, що частина господарств відмовилися від цього бізнесу взагалі. Оскільки не змогли забезпечити належної біобезпеки, або частина їхнього поголів’я була уражена хворобою й вони не мали можливості утримувати свиней у наявних приміщеннях. Отож, за даними Держкомстату та ФАО, поголів’я свиней скоротилося на 10%. Навряд чи швидко вдасться відновити чисельність у свинарстві. Водночас поширення АЧС та скорочення поголів’я свиней призвели до стабілізації цін. Причиною цього є додаткові витрати на біобезпеку та, певною мірою, дефіцит свинини. Кожен виробник свинини для планування свого виробництва хотів би розуміти, як може надалі розвиватися ситуація з АЧС. Якщо африканську чуму свиней буде хоча б не подолано, але локалізовано, і чітко буде зрозуміло напрями й масштаби її поширення, то є сподівання щодо того, що галузь почне відновлюватися, з огляду на економічну привабливість з наявними цінами, які наразі склалися. Ринок готовий збільшити поголів’я, а АЧС лишається стримувальним чинником. Останні випадки захворювання, за даними Держпродспоживслужби, фіксували у дикій фауні в різних регіонах України: у Тернопільській, Харківській, Полтавській областях тощо. До того ж кілька місяців уже не було повідомлень щодо виявлення хворих свиней у свиногосподарствах. Чи то свинарі вже призвичаюються жити в умовах АЧС, тобто забезпечувати належний рівень біобезпеки, який допомагає їм уникати цього захворювання на фермі. Але, на жаль, лишаються домогосподарства, які навряд чи готові інвестувати у біобезпеку.

 

Які три найважливіші події відбулися в українському сільському господарстві у 2017 році?

Анатолій Калантарян, директор з комунікацій, корпорація UKRAVIT:

 

Важливим трендом цього року є те, що розвиток вирощування нішевих культур триває й надалі та навіть набирає обертів. Дуже добре, що українські аграрії взяли на озброєння вирощування нішевих бобових: нут, сочевицю тощо. Цей напрям ще мало вивчений нашими агараріями, тому продовжуватиме активно розвиватися й надалі. Це стимулює відкриття для України нових високоякісних експортних ринків. На сьогодні нішеві культури вирощують на не великих площах, тому дрібний та середній об’єм означає вищу якість виробленої продукції. Вона може бути сертифікована та класифікована за найвищими світовими стандартами. За таких умов вітчизняні аграрії можуть виходити на новий якісніший рівень, займати нові ніші й створювати нові для української традиції аграрні продукти.

Другим трендом цього року у вітчизняному землеробстві є нарощення популярності використання багатокомпонентних препаратів для захисту різних сільськогосподарських культур. Такі продукти мають ряд можливостей застосування та технологічно вирішують цілу низку завдань. По-третє, збільшилася частка використання мікродобрив. Наразі ринок мікродобрив у нашій країні заповнений лише на 30%, отож надалі темпи та обсяги їх використання лише зростатимуть. Таку тенденцію можна пояснити коригуванням технологій вирощування культур з огляду на ґрунтові умови, зміну кліматичних умов та інтенсифікацію технологій вирощування. Поєднання систем захисту і підживлення – якісне рішення системних завдань.

Знаковою подією для нашої компанії, а відтак і для українського агрохімічного ринку, є перехід до корпорації UKRAVIT на посаду керівника комерційного департаменту Олександра Лапи, який до цього понад 25 років працював у компанії «Сингента». Це свідчить про те, що він бачить великий потенціал розвитку вітчизняного виробника і може дати цьому значний поштовх.

 

Які три найважливіші події відбулися в українському сільському господарстві у 2017 році?

Олексій Стеценко, директор з розвитку бізнесу, ТОВ «Агроскоп Інтернешнл»:

 

– Чітким цього року було посилення диджиталізації у рослинництві. Сільгоспвиробники намагаються за допомогою інструментів точного землеробства та ІТ спрогнозувати свою урожайність залежно від використовуваної технології або зменшити ризики.

По-друге, вітчизняні аграрії стали більше уваги приділяти ґрунту, ніж раніше. Навіть попри те, що земельна реформа знову не відбулася. Цього року проходило багато інформаційних заходів, які були присвячені збереженню родючості, її визначенню і поліпшенню стану ґрунту. Все це разом та, зокрема, диджиталізація є новим рівнем сільського господарства.

Аграрії намагаються зрозуміти, як ще можна підвищити обсяги виробництва і нарешті дійшли до того, що вже давно впроваджено в країнах Західної Європи. Такий підхід можна назвати диференційованим управлінням полями і насамперед він починається з ґрунту: слід розібратися з процесами, які відбуваються на полях, вивчити історію поля, детально розглянути стан ґрунту й забезпечення його елементами живлення, і все це з високою розподільчою здатністю (high definition) інформації. Наразі дуже багато запитів надходить від аграріїв щодо проведення аналізу ґрунту, зонування полів, щоби визначити зони застосування технологій і управління ними.

Іншим ключовим трендом стала повна реорганізація ринкового простору через об’єднання і поглинання великих агрохімічних та насіннєвих компаній. Процеси, які розпочалися вже кілька років тому, наразі лише набувають обертів. Факт укрупнення є невідворотною тенденцію та стосується, крім агробізнесу, й інших галузей індустрії та торгівлі. Ці процеси роблять світ більш передбачуваним. Футурологи бізнесу прогнозують, що після завершення процесів об’єднання і перерозподілу на ринку агрохімічної і насіннєвої торгівлі приблизно три компанії-постачальники займатимуть сумарно 90% ринку. Решта дістанеться маленьким компаніям, яким буде потрібно дивитися вперед і намагатися зрозуміти, як отримати позитивний результат для своєї компанії і втриматися на ринку.

 

Які три найважливіші події відбулися в українському сільському господарстві у 2017 році?

Петер Заксе, комерційний директор "Джон Дір Україна":

 

- По-перше, цього року спостерігався позитивний розвиток аграрної галузі. Нарешті можна впевнено говорити про те, що українські сільгоспвиробники повністю відновилися після кризи. По-друге, дедалі більше стало успішніших господарств середнього та малого розміру, про що свідчать високі показники продажів техніки середньої потужності. По-третє, нинішній сезон був справжнім викликом для українських сільгоспвиробників з огляду на погодно-кліматичні умови під час проведення основних операцій – сівби та збирання врожаю. Плекаємо надії, що 2018 буде для аграріїв легшим.

 

Які три найважливіші події відбулися в українському сільському господарстві у 2017 році?

Віктор Карбівський, генеральний директор «Лімагрейн Україна»:

 

– У першу чергу я назвав би підписання Україною угоди з ЄС про торгівлю в рамках асоціації з ЄС. Це означає відкриття нових ринків, більш якісних ринків, які вимагають дещо змінити підходи щодо сертифікації та стандартів виробництва. На сьогоднішній день Україна входить у ТОП-10 постачальників с.-г. продукції до країн Європейського Союзу. А завдяки впровадженню інноваційних технологій виробництва, я переконаний, що в найближчі роки ми ввійдемо до ТОП-5.

Другою за важливістю подією є те, що Україна зміцнила свої позиції на експортному ринку зернових. Так, станом на початок грудня загальний експорт становив 17,5 млн т, що на 20% більше ніж це було в минулому році, а це насамперед надходження так необхідної валюти в державу. Зокрема, збільшення продажів із Індією є досить важливим стратегічним досягненням.

По-третє, відбуваються якісні зміни у галузі молочного скотарства. На зміну неефективним господарствам приходять нові, які професійно займаються генетикою корів та впровадженням економічно доцільних сучасних технологій годівлі. В свою чергу це забезпечує рівень надоїв 9 тис. л на корову в рік та більше. Виробництво молока є довгостроковою інвестицією. Вже є господарства, які навіть у сьогоднішніх умовах, за обмеженням експорту молочних продуктів, можуть робити досить успішний бізнес. Раніше для підприємств молочне скотарство було радше соціальним напрямом, створенням робочих місць для сільського населення. Різниця підходу відчувається у моделі розрахунку собівартості виробництва, як правило, стандартним був підхід калькулювання за собівартістю кормів, натомість у професійних господарствах їх рахують за ринковою вартістю. Після цього проводять економічний аналіз щодо визначення потреби в інвестиціях.

 

Записали Ірина Корчагіна, Ольга Сидоренко, Agroexpert (Україна)