Чи потрібні фермерам дотації? Думки експертів

0

24 жовтня в офісі агрокомпанії Agrogeneration відбувся прес-сніданок за участю журналістів із провідних аграрних видань та спікерів: Леоніда Козаченко, народного депутата України та президента УАК, Тараса Висоцького, генерального директора УКАБ, Бодаєва Вадима, віце-президента агрокомпанії AgroGeneration. За сніданком обговорювали державну підтримку АПК у 2017 р., звучали думки та пропозиції стосовно 2018 року.

У вересні 2016 р. екс-міністр АПК Тарас Кутовий запропонував нову стратегію розвитку АПК, що називалася «3+5» та мала 3 основні пріоритети – реформа системи державної підтримки з акцентом на дрібних фермерів, завершення земельної реформи та реформа державних підприємств, а також 5 головних напрямів – розвиток ринків збуту, органічне виробництво і нішеві культури, розвиток сільських територій, зрошення та безпека харчової продукції.

Те, що найбільше турбує всіх виробників, – державна підтримка сільськогосподарського виробництва. Сума, яку виділив уряд у 2017 р. на підтримку сільськогосподарських виробників, становила 5,5 млрд грн, а саме 1% від ВВП.

Головним питанням було чи потрібна фермерам державна підтримка взагалі? На це питання можна відповісти й самостійно, якщо уважно придивитися до інших прогресивних країн, де сільське господарство активно підтримується державою. «Більшість країн у світі так чи інакше мають державні дотації, відповідно – собівартість продукції нижча. Отож ми повинні давати дотації аби бути конкурентними, – розмірковує Вадим Бодаєв.

Є певні напрями сільського господарства, які обов’язково варто стимулювати, – вважає Леонід Козаченко. – Малі господарства завжди потребуватимуть підтримки, оскільки в них немає ресурсів хоча б для придбання якісної сучасної техніки». Великі господарства не потребують дотацій, так як маленькі. Зубожіння аграріїв стимулює тіньовий сектор.

Держава може по-різному підтримувати фермера, це не обов’язково мають бути дотації. Однак у будь-якому разі відмовлятися від державного стимулювання не можна. На думку Тараса Висоцького, саме держава має ініціювати розробку програм із підтримки і в першу чергу за основу створення будь-якої з них потрібно брати довгостроковість, мати чіткі орієнтири. Це головні умови для розвитку сталого бізнесу. В той же час, розробляючи якісь плани, держава має прислухатися до думок експертів, котрі працюють у певній галузі, а не диктувати умови самостійно.

Однак великі господарства та агрохолдинги не мають лишатися без уваги. «Великим господарствам цікава можливість страхування та управління ризиками, отримання довгострокових кредитів, реінвестування доходів у власний бізнес, кластеризація, – коментує пан Козаченко. – Однозначно надавати державну підтримку треба. Я незадоволений тим, що Україна одна з тих країн, що найменше підтримують власний аграрний сектор. У нас немає системності у підходах, кожен рік ми щось кардинально змінюємо. Ті, хто приймають рішення, на жаль, інколи не мають досвіду для їх прийняття. Нам потрібна чітко сформована довгострокова стратегія на майбутнє».

В одному експерти впевнені цілком – підтримувати слід лише ефективні, рентабельні господарства, аби кошти були використані справді раціонально. Україні слід орієнтуватися на глобальний ринок, адже це так чи інакше стосується і міжнародної політики.