Елеваторний сезон 2016. Боротьба за прибуток за складної зернової логістики

agroexpert №12(101) 2016

Інна Воробйова, головний редактор сайту Elevatorist.com

 

Цього року АгроЕкспедиція елеваторами, яку провів сайт Elevatorist.com, за п'ять днів побувала на 8 зерносховищах у 4 областях України Хмельницькій, Вінницькій, Кіровоградській та Миколаївській. Одразу слід зауважити, що всі елеватори, які були включені до маршруту, входять до складу великих агрохолдингів, що в кожному конкретному випадку по-своєму впливає як на способи вирішення проблем на елеваторі, так і на економічну діяльність зерносховищ загалом. Представляємо вашій увазі три основних тенденції елеваторного ринку цього сезону, про які агроекспедитори дізналися в ході своєї подорожі.

Гаряча тема вагони

Проблеми з вагонами в цьому сезоні для елеваторників тема номер один. Вона торкнулася всіх без винятку. Однак елеваторам, які відвідали агроекспедитори, певною мірою пощастило, дефіцит зерновозів їм вдавалося вирішувати за допомогою головних компаній.  Правда, варіанти рішень у всіх були різні.

Наприклад, Війтовецькому елеватору «Волочиськ-Агро», що належить компанії «Астарта-Київ», довелося змінити тактику відвантаження зерна.

«Якщо раніше подавали на навантаження до 5 вагонів на добу, то сьогодні зернові відразу вантажать складами. Перед елеватором нерідко стоїть завдання за 2 доби завантажити 53 вагони», пояснив директор елеватора Василь Колісник.

Таку кількість вагонів за один раз доводиться відвантажувати через те, що важко дістати зерновози.

«Українських вагонів немає, наша компанія орендує зерновози навіть у Молдавії!» – бідкається директор елеватора.

Як і всі інші, цього сезону, дефіцит вагонів відчули на елеваторі «Агродар-Бар», який входить у компанію «Агропросперіс». Керівник зерносховища Роман Андрейків зізнався, через цю проблему елеватор, можливо, не добрав зерна, бо його просто ніде було зберігати. Проблему з нестачею потужностей для зберігання тут намагалися вирішувати за допомогою сілобегів, які розкладали прямо на території елеватора. А для більшої мобільності елеватор придбав навіть маневровий локомотив.

«Бувало таке, що ми цілий день чекали локомотив, або він просто розвертався прямо від воріт елеватора, позаяк у нього закінчувалася робоча зміна чи йому потрібно було їхати в Жмеринку для дозаправлення. Тепер, за наявності порожніх вагонів на станції, ми гарантовано і без простоїв їх завантажуємо», розповідає пан Андрейків.

На цьому елеваторі також намагаються збирати великі партії зерна для відвантаження. Максимальний показник відвантаження в залізничні вагони, якого елеватору вдалося досягти, 70 вагонів на добу.

А ось на Шарівському елеваторі ГК «УкрАгроКом» та «Гермес-Трейдинг», за словами директора Андрія Груші, через «Укрзалізницю» загрожував зрив багатьох контрактів. Виходити з ситуації довелося завдяки автотранспорту.

«Через те, що з залізничним транспортом були проблеми, всі відразу почали шукати автоперевізників. Тому був навіть неабиякий ажіотаж, тож, звісно, ціни на послуги зросли», зазначив керівник ПАТ «Шарівський».

Акцент на економіку

Як вже було сказано, цього року всі елеватори з маршруту агроекспедиторів – власність великих агрохолдингів зі своїм потужним земельним банком (виняток – Вознесенський елеватор ГК «Прометей»).

Компанії, в яких є своє виробництво, будували або купували зерносховища переважно для власного зерна і мало замислювалися про сторонніх поклажодавців. У одних приймати чуже зерно не було змоги через брак потужностей, у других – у цьому не було жодної економічної потреби. Втім, цього сезону ситуація почала змінюватися. Елеватори, які раніше були замкнуті на зерні своїх компаній, почали нарощувати прийом продукції від третіх осіб.

Показовим у цьому плані є приклад компанії «Кернел». Учасники АгроЕкспедиції відвідали два зерносховища цього агрохолдингу Кіровоградський і Балинський елеватори обидва мають амбітні цілі в рази збільшити кількість приймання зерна від сторонніх поклажодавців.

Наприклад, Кіровоградський елеватор, орієнтований спочатку тільки на соняшник, розширив перелік культур, із якими сьогодні працює, до 8. Що ж стосується соняшнику, то тут його приймають і успішно досушують із такою вологістю, з якої відмовляються брати на інших зерносховищах (до 35% вологості за базисного показника 8%).

«Ми хочемо «розігнати» елеватор із перевалювання й робимо для цього все можливе: запрошуємо до співпраці дрібних і середніх фермерів; створюємо для них комфортні умови надаємо можливість бути присутнім у лабораторії під час проведення аналізів зерна; надаємо послуги без тривалого зберігання», пояснює директор елеватора Олександр Семенюк.

Цікаво, що практично в усіх елеваторів, які відвідала АгроЕкспедиція цьогоріч, збільшилась кількість прийнятого зерна від сторонніх поклажодавців.

Прискорення процесу приймання зерна

Якщо зовсім нещодавно вельми гарячим і актуальним було питання сушіння зерна, то сьогодні всі визначилися з вибором зерносушарок, навчилися сушити і поставили іншу мету прискорити приймання та відвантаження зерна. Ці процеси є важливим ланцюжком у формуванні позитивної економіки підприємства. Що більше зерна прийме і відвантажить елеватор, то вищий він отримає прибуток.  

Тому на елеваторах поступово автоматизують цей процес. Приміром, на елеваторі «Агродар-Бар» вагар не бере участь у процесі зважування. Водій зважує свій автомобіль самотужки за допомогою магнітної картки, яку йому видають на зерносховищі, і бачить всю інформацію на дисплеї.

За словами директора елеватора Романа Андрейківа, таке технологічне рішення значно прискорило прийом автотранспорту на елеваторі. Раніше термінал приймав по 4–5 автомобілів на годину, а тепер оформлення транспорту, зважування, взяття проб і оперативний аналіз зерна з однієї машини займає лише 5 хвилин. Тобто за годину підприємство пропускає 10–15 одиниць автотранспорту.

Прагнучи збільшити кількість зерна, що проходить через елеватор, автоматизацію цих процесів поступово впроваджують і на інших зерносховищах.

Це основні висновки з АгроЕкспедиції 2016 елеваторами, яку провів сайт Elevatorist.com разом із партнерами: шведською компанією TORNUM, яка виготовляє елеваторне обладнання та монтує елеватори під ключ; фінансовим партнером аграріїв ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», а також компанією, що спеціалізується на проектуванні елеваторних комплексів – DELTA enginеering.