Лабораторна діагностика заразних хвороб коней в Україні

0
Андрій Меженський, канд. вет. наук, ДНДІ з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи (Україна)

 

Однією з основних умов успішного розвитку конярства в Україні, поряд зі збільшенням поголів’я коней шляхом забезпечення ефективного відтворення, є правильна організація і своєчасне проведення профілактичних, лікувальних і ветеринарно-санітарних заходів, спрямованих на захист коней від захворювань.

 Особливої уваги потребують профілактика і боротьба із заразними хворобами коней, які характеризуються високим рівнем захворюваності, а іноді й летальності, що зрештою зумовлює значні витрати на лікування коней, виконання карантинних обмежень, профілактичні заходи.

Поширенню заразних хвороб коней у світі сприяють міжнародна торгівля кіньми, їхнім репродуктивним матеріалом і продукцією конярства та перевезення коней для участі у міжнародних спортивних змаганнях.

Відтак, діагностичні лабораторії країн – членів Міжнародного епізоотичного бюро (МЕБ), в тому числі й України, мають проводити лабораторні дослідження за допомогою визначених тестів і відповідних актуалізованих методів.

таб 1

Під час експорту коней з України керуються ветеринарними вимогами країни, куди вивозять тварин. Ці вимоги можуть відрізнятися, але ґрунтуються, як правило, на Списку хвороб тварин МЕБ. Отже, в Україні має бути принаймні одна державна лабораторія ветмедицини (далі – ДЛВМ), яка може діагностувати «списочні» хвороби МЕБ за допомогою діагностичних тестів, визначених МЕБ як рекомендовані і як альтернативні.

Інфекційну анемію коней (збудник – РНК-геномний вірус підродини Lentivirinae родини Retroviridae) діагностують за допомогою Набору для діагностики інфекційної анемії коней у реакції дифузної преципітації (РДП) виробництва Щолковського біокомбінату (Росія). Вітчизняний Набір компонентів для серологічної діагностики інфекційної анемії коней в реакції дифузної преципітації (РДП) промислово не виробляють. Іноземних засобів для діагностики цієї хвороби не зареєстровано.

Вірусний артеріїт коней (збудник – РНК-геномний вірус роду Arterivirirus родини Arteriviridae) діагностують, спираючись на CHAPTER 2.5.10., EQUINE VIRAL ARTERITIS, OIE Terrestrial Manual, адже в Україні немає документів, що регламентують його діагностику. Лабораторії проводять непрямий імуноферментний аналіз (ІФА), послуговуючись тест-системою INGEZIM ARTERITIS виробництва INGENASA (Іспанія). Вітчизняні Набір діагностиків вірусного артеріїту коней для ІФА, Набір діагностиків вірусного артеріїту коней для реакції нейтралізації і тест-систему «EAV-ЗТ-ПЛР-ТЕСТ» для виявлення РНК-вірусу артеріїту коней методом зворотної транскиптазної полімеразної ланцюгової реакції (ЗТ-ПЛР) промислово не виробляють. Засобів для діагностики виробництва інших країн не зареєстровано.

Парувальну хворобу (збудник – Trypanosoma equiperdum) лабораторії діагностують на підставі «Инструкции о мероприятиях по предупреждению и ликвидации случной болезни однокопытных», «Методических указаний по лабораторным исследованиям на случную болезнь лошадей, ослов, мулов» і Chapter 2.5.3., DOURINE, OIE Terrestrial Manual за допомогою реакції зв’язування комплементу (РЗК), застосовуючи Антиген трипанозомний ліофілізований для РЗК та Сироватку трипанозомну для РЗК виробництва НВФ «Біоцентр» (м. Омськ, Росія). В Україні іноземних засобів для діагностики цієї хвороби не зареєстровано, а власних не виробляють, як і для діагностики більшості хвороб, описаних далі.

Східний і західний інфекційні енцефаломіеліти коней, венесуельський енцефаломіеліт коней (збудники – РНК-геномні віруси роду Alphavirus родини Togaviridae), японській вірусний енцефаліт і західнонільська лихоманка (збудниками є РНК-геномні віруси роду Flavivirus родини Flaviviridae) мають схожу клінічну картину і методи діагностики. Заходи при цих хворобах регламентує «Наставление по борьбе с инфекционным энцефаломиелитом лошадей», затверджене ще 1944 року, а методи діагностики визначені у Chapter 2.5.5., EQUINE ENCEPHALOMYELITIS (Eastern and Western), Chapter 2.5.14., VENEZUELAN EQUINE ENCEPHALOMYELITIS, Chapter 2.1.7., JAPANESE ENCEPHALITIS, та Chapter 2.1.20., WEST NILE FEVER. Наразі ДЛВМ не проводять діагностики цих хвороб через відсутність потрібних засобів.

Грип коней (збудник – РНК-геномний вірус родини Orthomixoviridae роду Influenzavirus A підтипів А/кінь/1/А7N7/ та А/кінь/2/Р3N8/) діагностують на підставі Інструкції про заходи з профілактики та ліквідації захворювання коней грипом, «Временного наставления по лабораторной диагностике гриппа лошадей» та Chapter 2.5.7., EQUINE INFLUENZA за допомогою реакції гальмування гемаглютинації (РГГА). Використовують Набір антигенів і сироваток для діагностики грипу коней виробництва Курської біофабрики (РФ), а також діагностичні тест-системи для ІФА, завдяки яким можна виявити наявність у сироватці крові антитіл до вірусів грипу коней типу А. Вітчизняні Набір для діагностики грипу коней в реакції гальмування гемаглютинації (РГГА) та Набір діагностиків грипу коней для імуноферментного аналізу промислово не виробляють. Засобів для діагностики виробництва інших країн не зареєстровано.

Інфекційний метрит коней (збудник – Haemophilis equigenitalis (Taylorella equigenitalis)). Діагностику регламентують «Методические указания по лабораторной диагностике контагиозного метрита лошадей» та Chapter 2.5.2., CONTAGIOUS EQUINE METRITIS. Основний метод – бактеріологічне дослідження слизу з шийки матки кобил і з препуцію та уретри жеребців. Можна проводити діагностику за допомогою РЗК, ІФА та ПЛР, але для цього в Україні немає ані власних, ані іноземних засобів.

Сап (збудник – Bacillus mallei (Burkholderia mallei)). Основні документи – Інструкція щодо профілактики та боротьби з сапом тварин, Методичні вказівки з діагностики сапу та Chapter 2.5.11., GLANDERS. Діагностику проводять за допомогою РЗК, застосовуючи Антиген сапний для реакції зв’язування комплементу і Сироватку сапну для реакції зв’язування комплементу виробництва Курської біофабрики. Інших засобів немає з уже названих причин.

Африканська чума коней (збудник – РНК-геномний вірус роду Orbivirus родини Reoviridae). Вітчизняних нормативних документів для його діагностики немає, тому користуються Chapter 2.5.1., AFRICAN HORSE SICKNESS. Наразі ДЛВМ не діагностують цю хворобу через відсутність в Україні засобів діагностики.

Піроплазмоз коней (збудник – Piroplasma caballi). В Україні немає нормативних документів щодо цієї хвороби. Основний керівний документ – Chapter 2.5.8., EQUINE PIROPLASMOSIS. Для прижиттєвої діагностики виявляють збудник хвороби за допомогою мікроскопії тонких мазків периферійної крові, пофарбованих за методом Романовського. Засобів для діагностики хвороби за допомогою РСК, ІФА або ПЦР В Україні не виробляють, закордонних не зареєстровано.

Ринопневмонія коней (збудник – ДНК-геномні віруси родини Herpesviridae 1-го і 4-го типів). Діагностику регламентують «Временная инструкция о мероприятиях по борьбе с ринопневмонией (вирусным абортом) лошадей», «Методические указания по лабораторной диагностике ринопневмонии лошадей» та Chapter 2.5.9., EQUINE RHINOPNEUMONITIS. Діагностують хворобу за допомогою ІФА і тест-системи INGEZIM RINONEUMONITIS виробництва INGENASA (Іспанія). В Україні зареєстровано Набір для діагностики герпесвірусних інфекцій коней першого та другого типів в реакції дифузійної преципітації виробництва ТОВ «ВЕТІНТЕХ»; розроблено, але не зареєстровано Набір діагностиків ринопневмонії коней для ІФА та Набір діагностиків ринопневмонії коней для реакції нейтралізації, Тест-систему «ЕНV1-ПЛР-ТЕСТ» для виявлення ДНК герпесвірусу коней 1-го типу методом ПЛР, Тест-систему «ЕНV4-ПЛР-ТЕСТ» для виявлення ДНК герпесвірусу коней 4-го типу методом ПЛР, але промислово їх не виробляють, іноземних засобів не зареєстровано.

2

Бруцельоз. Основними збудниками є Brucella abortus, Br. suis та Br. melitensis, що виявляються у коней дуже рідко. Діагностику регламентують Інструкція про заходи з профілактики та боротьби з бруцельозом тварин, Настанова по діагностиці бруцельозу тварин та Chapter 2.7.2., CAPRINE AND OVINE BRUCELLOSIS. Лабораторії проводять діагностику за допомогою пластинчастої реакції аглютинації з роз-бенгал антигеном (РБП), РЗК, РТЗК, іноді – ІФА, застосовуючи зареєстровані: Антиген бруцельозний для Роз-Бенгал проби (РБП); Антиген бруцельозний єдиний для РА, РЗК, РТЗК; Набір позитивної бруцельозної і негативної контрольних сироваток для РБП, РА, РЗК (РТЗК); Тест-систему діагностичну імуноферментну Bruceliso test АВ (ВНП «Укрзооветпромпостач»); Тест-систему діагностичну імуноферментну DIA®-Brucella-ab.-combі-V (НВК «Діапроф-Мед»). Іноземних засобів для діагностики не зареєстровано.

Везикулярний стоматит (збудник – РНК-геномний вірус роду Vesiculorus  родини Rabdoviridae) вітчизняні документи не регламентують, тому основним керівним документом є Chapter 2.1.19., VESICULAR STOMATITIS. Нині ДЛВМ не діагностують цю хворобу через відсутність відповідних засобів, так само, як Сурру (збудник – Trypanosoma evansi). Основним керівним документом щодо неї є Chapter 2.1.17., TRYPANOSOMA EVANSI INFECTION (SURRA).

Лептоспіроз (збудник – спірохета роду Leptospira, вид Leptospira interrogans) Діагностують на підставі Інструкції про заходи профілактики та оздоровлення тварин від лептоспірозу, Настанови з лабораторної діагностики лептоспірозу, ДСТУ 6078:2009 Ветеринарна медицина. Методи лабораторної діагностики лептоспірозу та Chapter 2.1.9., LEPTOSPIROSIS. Серологічну діагностику здійснюють за допомогою реакції мікроаглютинації та лізису (РМА), застосовуючи антигени 8 серологічних груп – Icterohaemorrhagiae, Canicola, Grippotiphosa, Pomona, Tarasovi, Gebdomadis, Sejroe, Bratislava та Сироватки групові аглютинуючі лептоспірозні виробництва Армавірської біофабрики (РФ).

Нуталіоз (збудник – Nuttallia equi). Вітчизняних регламентацій немає. Керівництво МЕБ по діагностичним тестам і вакцинам для наземних тварин також не містить інформації щодо діагностики нуталіозу. Лабораторії виявляють збудник хвороби за допомогою мікроскопії тонких мазків периферійної крові, пофарбованих за методом Романовського. В Україні немає зареєстрованих засобів для діагностики цієї хвороби за допомогою РТСК, ІФА, РІФ або ПЦР, у тому числі закордонних.

Більшість діагностикумів, якими користуються нині для визначення заразних хвороб коней, що входять до Списку хвороб тварин МЕБ (за винятком ринопневмонії (РДП) та бруцельозу (РБП, РА, РЗК, ІФА), не пройшла державних реєстраційних випробувань (державної реєстрації), тому їхня якість не гарантована.

таб 2