Нові ринки для експорту української молочної продукції

Нові ринки для експорту української молочної продукції

Олекса Степанюк, молодший науковий співробітник, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (Україна)

Втрата російського ринку найсильніше позначилась саме на молочній галузі. Які потенційні ринки для української продукції зможуть компенсувати втрату російського? Про це у даній статті.

28 липня 2014 р. Російська Федерація повністю заборонила експорт молока та молочних продуктів з України. Заборона була продовжена у 2016 р., коли Росія ввела проти України продуктове ембарго. Ці рішення були мотивованими політичними чинниками – анексією Криму, війною на Сході України та, за офіційною версією РФ, початком дії економічної частини Угоди про Асоціацію України та ЄС. Зважаючи на те, що найближчим часом не варто сподіватися на припинення війни і повернення Криму, а політики й громадяни України виступають за продовження інтеграції з ЄС, українським експортерам молочної продукції доведеться вчитися працювати в нових умовах. Користуючись статистикою експорту молочних продуктів з України за 2014 та 2015 рр., я намагатимусь вказати на потенційні нові ринки для української продукції, які допоможуть компенсувати втрату російського.

Фактори стримування виробництва

Виробництво молока й молочних продуктів в Україні за 2004–2014 рр. поступово скорочувалося (Рис. 1). Це зумовлено відносно низьким рівнем споживання молока українцями – для прикладу: українці споживають у середньому 221 кг молока та молочних продуктів на рік, тоді як німці – 265 кг. Також розвиток виробництва стримувався високим рівнем політичної й економічної невизначеності в Україні, через яку інвестиції у виробництво з меншим виробничим циклом (рослинництво) є значно привабливішими за інвестиції у тваринництво. Як наслідок, частка домогосподарств у виробництві молока лише зросла з 71% у 2000 р. до 76% у 2014. Експорт теж скорочувався протягом 2004–2014 рр. (Рис. 2) насамперед через торговельні війни з Росією, яка була головним споживачем українського експорту молочних продуктів. Таким чином, можна стверджувати, що ні внутрішній ринок, ні традиційні експортні ринки не зможуть забезпечити зростання виробництва в галузі у 2016 році. Розвиток можливий в першу чергу завдяки більшому використанню ринків до яких Україна вже експортує, але не використовує повністю їхній потенціал, а також завдяки новим.

Изображение удалено.Изображение удалено.

Експорт молочних продуктів за категоріями

Згідно з міжнародною класифікацією товарів, експорт молочних продуктів поділяють на шість категорій:

  • Молоко та вершки, незгущені й без додання цукру чи інших підсолоджувальних речовин.
  • Молоко й вершки, згущені та з доданням цукру чи інших підсолоджувальних речовин.
  • Молочні продукти ферментовані або сквашені (бактеріальними заквасками) із доданням або без додання цукру чи інших підсолоджувальних речовин, ароматизовані.
  • Молочна сироватка.
  • Масло та інші молочні жири.
  • Сир.

Я проаналізував експорт кожної з цих груп за січень – жовтень 2015 р. (дані Держкомстату) за такою методологією (на прикладі сиру):

  1. Якщо в умовну країну А українські експортери ввозять інші молочні продукти (але не сир) та ця країна водночас є значним імпортером сиру, тоді країна А є потенційно привабливим ринком для експорту українського сиру. Зокрема, українські виробники вже мають налагоджені канали поставки продукції в країну А, з високою ймовірністю нетарифні торговельні бар’єри не є проблемою (бо іншу молочну продукцію вже ввозять) та існує попит на імпортний сир (оскільки країна є значним імпортером). Такі країни я назвав «ринки з неповністю використаним потенціалом».
  2. Якщо в умовну країну Б ввозять значну кількість нашого сиру, а країни-сусіди Б також є великими імпортерами цього продукту, то ці країни є потенційно привабливим ринками для експорту сиру. Доставка продукції в такі країни не буде проблемою (ми вже поставляємо її до сусідньої країни), з високою ймовірністю споживачі в країнах-сусідах мають схожі вподобання (і тому будуть готові купувати нашу продукцію), також у країнах-сусідах може бути подібне фітосанітарне законодавство, що полегшить доступ до їхнього ринку. Такі країни я назвав «потенційними новими ринками».

Спосіб пошуку ринків із неповністю використаним потенціалом та нових підсумовано на рисунку 3. Критерії «принаймні 0,1% світового імпорту» та «принаймні 4% експорту» були вибрані довільно. Аналіз можна повторити, наприклад, зменшивши критерій до «принаймні 0,05% світового імпорту», тоді ми відберемо більшу кількість країн-кандидатів, але частина з них буде менш привабливою для експорту.

Изображение удалено.

Молоко і вершки, незгущені та без додання цукру чи інших підсолоджувальних речовин

Протягом січня – жовтня 2015 р. незгущене молоко та вершки експортували насамперед у Молдову (53,6% експорту цієї категорії товарів), Грузію (25,7%), Лівію (6%) і Туркменістан (4,7%). Усього було експортовано товарів на суму 3,7 млн дол. США.

Країнами з неповністю використаним потенціалом для цієї групи товарів є В’єтнам, Китай, Корея та Об’єднані Арабські Емірати (ОАЕ). Зокрема, три далекосхідні країни є великими імпортерами молочної сироватки з України. Наразі це єдина молочна продукція, що імпортують до них. Водночас В’єтнам імпортує 0,2% світового імпорту незгущеного молока, Китай та Корея, відповідно, 4,5 і 0,3%. Тобто попит на незгущене молоко є, тому слід скористатися доступом, що вже існує, до ринку та торговельними контактами. Особливо привабливим є ринок Китаю – одного з найбільших світових споживачів молочної продукції, ринок молока якого, за прогнозами, лише зростатиме. Як відомо, 18 українських виробників отримали право на експорт молочної продукції до Китаю у жовтні 2015 року. Отже, в 2016 р. можна очікувати на збільшення поставок молочної продукції до цієї країни. Об’єднані Арабські Емірати імпортують 5,3% експорту молочних продуктів з України та споживають 1,1% світового імпорту незгущеного молока. Вони є ще одним кандидатом на країну з неповністю використаним потенціалом.

Потенційним новим ринком для експорту незгущеного молока може стати Румунія. Країна межує з Молдовою – основним споживачем цього продукту з України. Румунія споживає 0,8% світового імпорту незгущеного молока. Враховуючи те, що з початку 2016 р. 10 українських підприємств отримали право на експорт молочної продукції в ЄС, а також існуючі квоти на імпорт, – експорт молока в Румунію є реальною можливістю, яку варто розглянути.

Молоко й вершки, згущені та з доданням цукру чи інших підсолоджувальних речовин

У січні – жовтні 2015 р. було експортовано молока і вершків згущених на суму 77,3 млн дол. США. Основними покупцями були: Бангладеш (12% експорту), Грузія (8,5%) та Туркменістан (7,7%).

Оскільки ця група товарів є взаємозамінною з попередньою, група країн із неповністю використаним потенціалом для них є однаковою – В’єтнам, Китай, Корея та Об’єднані Арабські Емірати.

Цікавішою є ситуація з потенційно новими ринками. 5,9% експорту згущеного молока з України йде в Нігерію. Країни-сусіди Нігерії також є значними імпортерами цього продукту:Нігер (споживає 0,2% світового імпорту), Бенін (0,1%) та Камерун (0,2%). Цікаво, що представники Міністерства аграрної політики та продовольства також наголошують на перспективності Африки для українського аграрного експорту. Також потенційно новим ринком є Ізраїль, який споживає 0,1% світового імпорту згущеного молока. Україна експортує згущене молоко в сусідній Єгипет та аграрну немолочну продукцію безпосередньо в Ізраїль. Наразі партнерство між країнами затьмарилося новиною про бактерії роду сальмонела, які виявили в українських яйцях, експортованих до Ізраїлю. Залишається сподіватися, що оперативна відповідь МінАПК дасть змогу відновити експорт яєць та, в подальшому, відкрити ринок для молочних продуктів з України. Нарешті, ще двома потенційними ринками є Пакистан і Йорданія, які межують із Афганістаном та Сирією – значними покупцями згущеного молока з України та самі, своєю чергою, активно імпортують цей продукт.

Молочні продукти ферментовані або сквашені (бактеріальними заквасками), з доданням або без додання цукру чи інших підсолоджувальних речовин, ароматизовані

 Ферментованих і сквашених продуктів торік експортували на суму 2,8 млн дол. США. В основному до Молдови, Грузії та Азербайджану

Основними покупцями ферментованих і сквашених молочних продуктів з України торік стали Молдова (70% експорту), Грузія (14,7%) та Азербайджан (5,9%). Загалом, було експортовано товарів на суму 2,8 млн дол. США.

Хороші результати може дати збільшення експорту до Казахстану, який є великим покупцем практично всіх видів молочної продукції з України, окрім незгущеного молока й молочних продуктів. На жаль, збільшення імпорту в Казахстан у 2016 р. може не відбутися через проблеми із транзитом українських товарів через Росію. Рентабельність альтернативного шляху – через Чорне море, запропонованого Міністерством інфраструктури, – наразі невизначена. Окрім Казахстану, молочні продукти з України можуть зацікавити споживачів у Туреччині, яка вже активно ввозить масло з України (8,1% експорту масла).

Потенційними новими ринками для експорту молочних продуктів є Омар, Катар та Ємен. Ці країни розташовані недалеко від Об’єднаних Арабських Еміратів (5,3% експорту молочних продуктів із України) й активно імпортують молочні продукти.

Молочна сироватка

Фото 6216: Експорт сироватки у 2015 році був найбільш диверсифікованою статтею експорту молочних продуктів з України

Експорт молочної сироватки у січні – жовтні 2015 р. дорівнював 13,5 млн дол. США. Найбільшими покупцями були Пакистан (12,3% експорту), В’єтнам (10,7%) та Казахстан (9,4%). Експорт сироватки торік став найбільш диверсифікованою статтею експорту молочних продуктів – 10 країн ввозили принаймні 4% загального експорту сироватки з України.

Ринками з неповністю використаним потенціалом для сироватки є Марокко й Туреччина (великі імпортери українського масла) та ОАЕ (імпортер молочних продуктів). Потенційні нові ринки це: Індія (сусід Пакистану, 0,5% світового імпорту сироватки), Малайзія і Філіппіни (сусіди В’єтнаму, 2,7% та 1,5% світового імпорту), а також Таїланд (сусід М’янми, 1,8% світового імпорту).

Масло та інші молочні жири, сир

Сир – це товар зі значно більшою доданою вартістю ніж інші молочні продукти. Тут важливими є його якість і вподобання споживачів. Тому орієнтуватися краще на ринки пострадянських країн

Експорт масла й сиру були сумірними у січні – жовтні 2015 р. – 24 млн дол. США (експорт масла) та 27,5 млн дол. США (експорт сиру). Основні покупці українського масла – Марокко (22,4% експорту), Єгипет (17,4%) й Азербайджан (12,1%). Основним покупцем сиру, як не дивно, залишилася Росія. Протягом січня – липня 2015 р. експорту сиру в РФ практично не було (173 кг сиру), зненацька у серпні експортували 19 т, у вересні вже 1140, у жовтні 836 т сиру. Як наслідок, російський ринок становив  25,1% у структурі українського експорту сиру. Однак, якщо викинути Росію, найбільшими імпортерами стали Казахстан (55% експорту, без РФ), Молдова (25,5%) та Азербайджан (6,5%). Як видно, всі найбільші імпортери є пострадянськими країнами, споживачі яких добре знають якість і види наших сирів.

Країнами із невикористаним потенціалом для експорту масла є Нігерія, ОАЕ, В’єтнам, Китай та Корея. Потенційними новими ринками є Алжир – сусід нашого найбільшого покупця Марокко, а також Ізраїль – великий споживач масла поруч із Єгиптом.

Ситуація з сиром трохи складніша. Це товар зі значно більшою доданою вартістю ніж, наприклад, згущене молоко або сироватка. Через це конкуренція між товарами є не лише ціновою, дуже важливими є якість товару й вподобання споживачів. Враховуючи це, найкращою стратегією буде збільшення продажів у Казахстані та Азербайджані й спроба вийти на ринки Білорусі, Вірменії, Киргизстану, Таджикистану і Туркменістану.

Перепустка для виходу на нові ринки

Проведений мною аналіз є лише першою фазою аналізу світового ринку, який би міг бути корисним для українських експортерів. Після визначення груп потенційно привабливих країн потрібно розглянути ціни, конкурентів та законодавство у кожній конкретній країні. Проте, як видно з аналізу, українські експортери молочної продукції мають хороші перспективи в Африці, Південній та Центральній Азії й на Близькому Сході. Зміни національного законодавства, зумовлені імплементацією Асоціації з ЄС, та модернізація виробництва, через яку українські виробники пройшли щоб вийти на ринок ЄС, стануть перепусткою для виходу на нові ринки.