Катерина Никончук, корпорація «Сварог Вест Груп»
Кліматичні умови останніх років із різкими перепадами температури і нерівномірною вологозабезпеченістю негативно впливають на розвиток рослин, а сучасні високопродуктивні сорти не можуть повноцінно використовувати свій потенціал.
Близько тридцяти років учені вивчають вплив нестійких кліматичних умов у період весняно-літньої вегетації на фізіолого-біохімічний статус проблеми зниження врожайності озимої пшениці та погіршення якості зерна. Доведено, що коренева система рослин озимої пшениці в стані стресу має у своїх тканинах у 2–2,5 рази підвищений вміст етилену – гормону старіння, що викликає дисбаланс донорно-акцепторних відносин і призводить до зниження врожайності.
За словами Геннадія Мазільнікова, кандидата біологічних наук, підвищений вміст етилену викликає надлишок цукрів у верхньому листку пшениці. Своєю чергою, це спричинює уповільнення подавання пасоки у надземну частину кореневої системи рослин. Також уповільнюється швидкість засвоєння мінеральних елементів, нестача яких зупиняє метаболізм продуктів фотосинтезу.
Після багатьох років роботи вчені відділу досліджень корпорації «Сварог Вест Груп» на основі інтерактоміки розробили біохімічні регулятори росту і розвитку окремих органів рослин без застосування фітогормонів та геномодифікацій – морфорегулятори.
«Морфорегулятори були винайдені у процесі дослідження ПМО – протеїнової модифікації організмів спрямованої системної дії. Для цього вивчали критичні ланки обміну речовин клітин озимої пшениці й добирали хімічні сполуки в межах 3–6 компонентів. Результати дослідів показали, що слабкі сорти озимої пшениці (західного екотипу) після обробки морфорегуляторами добре перезимували і дали повноцінний урожай. Натомість контрольні сорти вимерзли», – коментує фахівець.
У процесі науково-виробничих сортовипробувань на стаціонарній дослідній ділянці в корпорації «Сварог Вест Груп» упродовж 2013–2015 рр. провели досліди щодо обробки насіння озимої пшениці комплексом хімічних елементів (морфорегуляторами). У 2014–2015 рр. ці дослідження апробували на виробничих посівах озимої пшениці на площі 20 тис. га.
«Ми отримали рослини із надзвичайною властивістю самозабезпечення. На перших етапах розвитку насіння ефективно проростає й утворюється вторинна коренева система. Корінь активно синтезує гормон кінетин, який надходить у верх листя і сприяє посиленому розростанню хлоропластів, кількість яких збільшується на 30%», – розповідає Людмила Гроцька, начальник відділу насінництва, селекції та досліджень корпорації «Сварог Вест Груп».
За даними досліджень посушливого 2015 р., фотосинтез оброблених рослин був вище контролю в 2–3 рази, а засвоєння енергії сонячного світла зі звичайних 4% збільшилося до 10%. Окрім того, у рослин накопичилась більша кількість цукрів восени, що підвищує їхню морозостійкість. Морфофізіологічні відмінності оброблених рослин полягають у формуванні кущів із максимальною продуктивністю.
Завдяки використанню морфорегуляторів вдалося збільшити кількість колосків у колосі (на 5–15 шт.), кількість зерен у колоску, а також масу (5 г на кожні 1000 зерен). Водночас зменшилася кількість недорозвинених рослин. Міцність соломи, а отже, й стійкість до вилягання, підвищилася на 30%.
У результаті цих змін значно підвищилась врожайність. Результати дослідів показали, що використання морфорегуляторів дає змогу отримати на 18,5 ц урожаю більше з кожного гектара. Тобто врожайність зростає на 24,2%.
