Що буде на світовому ринку зернових?

Що буде на світовому ринку зернових?

Ольга Сидоренко, Agroexpert, Женева

Щорічний зерновий форум Global Grain Geneva є відомим місцем для перемовин зернотрейдерів, перевізників, фінансистів та страхувальників. Виявилося, що форум, який відбувся минулої осені, був не лише досить популярним серед українських бізнесменів, а водночас і доволі вдалим. Адже їм вдалося поспілкуватися із колегами й отримати інформацію про очікувані тенденції сезону.

Прогнози

Девід Хайтауер, директор і співзасновник дослідного центру The Hightower Report, який спеціалізується на прогнозуванні біржових та товарних ринків, нагадав, що ціни на кукурудзу дуже залежні від цін на нафту, бо виробництво біоетанолу із кукурудзи досить дороге і стає нерентабельним, коли нафта падає в ціні. Ціни ж на нафту залежні від новин про відкриття для ринку законсервованих родовищ від Саудівської Аравії та США.

Однак скорочувати посіви кукурудзи аналітик не радить, адже стабільно високим залишається попит на неї з боку Китаю. Також на попит зернової групи впливає феномен Ель-Ніньйо. До слова, Австралія вже знизила прогноз урожаю через це явище.

(Ель-Ніньйо – це природний феномен, що виражається у підвищенні температури поверхні води поблизу екватора, вважається, що це він слугує одним із головних факторів у формуванні світового клімату. Так, через нього в Каліфорнії (США) виникають повені, а на Кубі, в Ефіопії та низці інших країн, навпаки, висихають річки і починаються посухи).

Ще одним глобальним фактором впливу на ринок зернових є недосконалість системи логістики. Хайтауер також акцентував увагу на важливих факторах, які мають стимулювати трейдерів і виробників до нарощування обсягів виробництва:

• Дефляція – найкращий індикатор зростання.

• Китай використовує біоетанол, зберігаючи екологію, отже, попит на кукурудзу зростатиме.

• Думка про те, що у Китаї бракує грошей, однозначно хибна.

Жоден спікер на черговій зерновій конференції не забуває згадати про Китай. Ця країна на держрівні закуповує товарів на сотні мільярдів доларів, а від падіння цін на нафту Китай щорічно отримує $ 105 млн вигоди. Це означає, що попит на кукурудзу зростатиме.

Крім того, за словами Девіда Хайтауера, в Китаї зосереджено 40% від загального обсягу світових запасів металів, їх еквівалент становить $ 10–20 млрд. При цьому втрати від цін на вугілля в Китаї щорічно складають $ 25 млрд. Контрольний фактор – зростання активів Китаю на $ 16 трлн, тоді як на цю ж величину американські активи скоротилися.

Нещодавно державна хімічна компанія Китаю придбала мультинаціональну компанію «Сингента», до того ж за готівку, тож плани і потреби цієї країни враховують усі аналітики світу.

Причорноморський регіон – славетна історія

Перспективи країн Причорномор’я змалював Генеральний директор «УкрАгроКонсалту» Сергій Феофілов,  добре знаний у міжнародних колах аналітик. Він змалював у динаміці за 10 років обсяги виробництва зернових України, Росії та Румунії разом (185 млн т у 2015/2016 маркетинговому році) та експортний потенціал. Росія, приміром, експортує 30 млн т, Україна – 33,3, Румунія – 8,5 млн т. Ключовими напрямками експорту залишаються Північна Африка і Близький Схід, Європа, Південно-Східна Азія, Південна Азія, Індія, Туреччина. Частка зерна Причорномор’я в світі становить 19–20%. Власне, для України торгівля агропродукцією на експорт є дуже важливим сегментом, що забезпечує  надходження валюти – близько 37% загального обсягу доходів валютних операцій країни. У Росії агроекспорт потужніший за надходження від торгівлі зброєю $ 20 млрд проти $ 15млрд.

Нині в обох країнах нелегкі часи: жахлива інфляція та девальвація національної валюти. Собівартість виробництва зросла. Зокрема зернових – на 25%, якщо рахувати у гривнях, а у доларах вона, навпаки, скоротилася на 12%. Прибуток на 1 га знизився на 20% у середньому через зниження цін на зерно. В Україні рівень капіталізації великих підприємств упав. У Росії цей процес не такий негативний. В Україні засіяно під озимі меншу кількість площ від запланованих через посуху, тому надія на ярі зернові. Ймовірно можливий ріст площ під олійними.

Перспективи малюються добрі. Міністерство АП України обіцяє через 5 років збільшення експорту зернових удвічі. Російські урядовці теж не відстають, бо планують за 5–10 років збільшити виробництво на 15–20 млн т, зважаючи на зростаючий внутрішній попит та експорт.

Тож із кількістю зрозуміло. А що з якістю? Прогнозується, що експорт борошномельної пшениці з протеїном 12–13,5% збільшиться як з України, так і з Росії. Чорноморські країни під час експорту вже стикаються з проблемою ГМО/не-ГМО  сільськогосподарського виробництва. Також олія соняшникова поступово перетворюється в їжу преміальної якості.

Реформи і дерегулювання. Виявилося, що проведення реформ є задорогим процесом, тому роль ефективної аграрної політики зростає. Фокус – усе ще на експорті сировини, хоча нині й говоримо про переробку. Усе ще обмежений доступ до фінансування, коли ціни на сировинні товари падають, що призводить до зниження рентабельності.  Проблеми тіньової економіки і корупції нікуди не ділися. Слабка внутрішня конкуренція – ціни на продукти харчування ростуть незалежно від якості. Концентрація на короткострокових стратегіях – за принципом «купи – продай».

Якість – понад усе!

Більше про якість продукції, ринкові виклики та моніторинг мікотоксинів розповіла аналітик SGS Ірина Саричева із Росії. SGS інспектує 60% усього зерна, експортованого з Причорномрського регіону. 

Попереднього виробничого сезону в Росії спостерігалося збільшення частки фуражної пшениці. Зниження  вмісту клейковини у пшеничному зерні з Південного регіону зумовлене впливом злив у передзбиральний період. Щодо м’яких сортів пшениці в Україні спостерігалося зниження також вмісту білка і сирої клейковини у межах сортів порівняно з попереднім сезоном. Зменшення числа падіння пов’язане  зі збільшенням кількості пророслих зерен. Стабільними залишалися хлібопекарські характеристики зерна (у середньому 186 проти 189 торік). У Румунії ситуація із урожаєм пшеничного зерна подібна: зниження вмісту білка і сирої клейковини, зменшення числа падіння, але в межах вимог ЄС. Болгарія: зниження вмісту білка і сирої клейковини, погіршення хлібопекарських характеристик пшениці.

Аналітик також відзначила, що зменшилась кількість пошкодженого зерна з України і його якість відповідає експортним вимогам.

Програма моніторингу вмісту мікотоксинів працює вже другий рік поспіль. Так, перевіряють кукурудзу на наявність таких мікотоксинів: афлатоксин (B1 і всього), охратоксин, дезоксиніваленол, зеараленон, фумонізинів, HT-2/Т-2. Програми сертифікації, включаючи GMP +, OVOCOM, ГТФ, (Cocerial), АІК, EFISC, QS, підтверджують, що раннє виявлення проблеми є добрим інструментом щодо зниження ризиків.

Моніторинг проводять в Україні, Болгарії, Угорщині, Хорватії, Румунії, Росії, Сербії, Словаччині, Чехії. Тож зернотрейдери можуть бути впевнені у високій якості зерна з регіону Причорномор’я.