Олена Семенченко, канд. с.-г. наук, науковий співробітник ДДС ІОБ НААН (Україна)
Поетично оспіваний Тарасом хрущ, окрім естетичного замилування чарівним весняним надвечір’ям та споглядання за невмілим, кумедним та незграбним льотом жуків, приносить ще й чимало шкоди.
Ці жуки об’їдають цвіт дерев (без винятку – всіх фруктових, обліпихи та інших) тим самим знищують урожай (частково або навіть повністю). Личинки травневого (у народі – «майського») хруща живляться коренями рослин, спустошуючи посіви – від трав до полуниці, суниць і навіть дорослих дерев, псують коренеплоди, насіння, сходи й молоді рослини соняшнику та інших технічних культур.
Біологія та види
Травневі хрущі (Scarabaeidae) належать до родини Пластинчастовусих, роду Твердокрилих. Хрущів поділяють на три основні види: західноєвропейський, східний (поширений у Європі, Азії до Забайкалля)і Melolontha pectoralis (рідкісний вид, що виявляли лише в Австралії та на південному заході Німеччини).
Східний хрущ оселяється у лісах та на високих деревах, а західний – на високих природних утвореннях (пагорбах, лісистих височинах). Виділяють два види забарвлення дорослих травневих жуків: чорні та коричневі з рудою передспинкою. Колір хрущів залежить від їхнього місця проживання: коричневі жуки в основному оселяються на відкритих сонячних місцях, а чорні – в малосонячних, тобто у північних районах.
Хрущі – жуки завдовжки 25–35 мм, із колінчастими вусиками, пластинчастою булавою, яка складається із 7 великих пластинок у самців та із 5 невеликих у самок. Личинка С-подібна, білувата, зі збільшеним останнім члеником, довжиною до 70 мм. Після спарювання самка відкладає яйця у ґрунт на глибині 10–30 см, за одну яйцекладку від 20 до 40 шт. (по одному або невеликими купками), загальною кількістю до 70 шт. Цикл яйцекладки повторюється 3–4 рази. Після останньої самка гине прямо в ґрунті, а личинка переходить у наступні стадії розвитку: першого літа вона живиться перегноєм і корінцями трав, на зиму заглиблюється у ґрунт (на 1,5 м), а навесні знову піднімається нагору. На другому році життя личинка під’їдає корені молодих дерев, полуниці та іншої рослинності. На третій рік личинки сягають розміру 5–6 см і пошкоджують корені дорослих дерев, а на четвертому – перетворюються на лялечок, а через 1–2 місяці на жука.
Жуки, що вивелись наприкінці сезону, впадають в анабіоз і залишаються у ґрунті до весни, щоб потім у травні розпочати літ. У популяціях хрущів є роки із переважним масовим льотом, в інші – їх взагалі не видно. Масовий літ хруща чітко повторюється у співвідношенні з його генерацією, тобто через 3–5 років. Жуки чорного забарвлення мають 5-річний цикл розвитку, коричневого – 4-річний, тому і бувають перерви (3–4 роки), коли хрущів практично немає.
Рахують щільність та ЕПШ
Прийняття рішення про застосування певних заходів боротьби зі шкідником залежить від екологічного фактора. Контролювати чисельність варто як імаго, так і личинок цього жука.
За ступенем інтенсивності льоту та часом появи шкідників проводять візуальні спостереження: імаго відловлюють кожні 5 днів по 50 особин для визначення статевого індексу і плодючості самок. Інтенсивність льоту визначають за кількістю жуків на контрольних деревах або шляхом відловлення їх пастками за одиницю часу. Для детального контролю визначають щільність популяції і розраховують середню заселеність личинок кожного віку на 1 м2, їхню наявність, коефіцієнт розмноження, відсотковий розподіл за віком. Контроль проводять шляхом ґрунтових розкопок двічі – в першій половині літа та у серпні. Пороги шкодочинності хрущів: одна личинка на 0,5–1 м2 (у середньому 20 проб/га; 50 х 50 см на глибину орного шару або 30 см). Проте порогові значення слід корегувати, враховуючи шкодочинність личинок І і, наприклад, ІІІ віків. До зниження понад половини врожаю призводить така щільність личинок: І віку – 0,35–0,58, ІІ – 0,13–0,21, ІІІ віку і більше – 0,23–0,36 екземплярів/м2.
Агротехнічні заходи боротьби
- Обробіток ґрунту на парах та посівах, особливо у період масового перетворення личинок на лялечки й яйцекладки (на глибину 20–27 см).
- Боротьба з бур’янами.
- Фітомеліорація бідних піщаних ґрунтів.
- Дотримання сівозміни.
Природні вороги хрущів
Личинок під час перекопування ґрунту збирають, кладуть у глибоку й широку ємність, приваблюючи таким чином комахоїдних птахів, або ж розміщують неподалік шпаківні. Птахи (шпаки, граки, дрозди) полюють на імаго та личинок хруща і є їх природними ворогами. Одна пара шпаків за сезон винищує до 8 тис. жуків та личинок. Серед комах ентомофагами хрущів є жужелиці, стафіліни, оси і мухи.
Жужелиці (Carabus) – хижі жуки, дорослі особини поїдають різні види комах, а також їхні яйця й личинки. Личинок жужелиць можна знайти у мульчі та ґрунті. Знищують личинок хрущів, мух, дротянок, слимаків і капустянок.
Стафіліни (Staphylinus) – хижі жуки, обов’язковою умовою появи яких є волога органічна речовина (дерен, лісна підстилка, каміння, мох, солома, деревина, що гниє). Жуки та личинки стафіліна виїдають личинок хруща, яйця кліщів, гусінь.
Ктир (Asilidae) – активна хижа муха. Її личинки розвиваються у ґрунті і вбивають личинок хрущів, дротянок, хлібних жуків та інших комах.
Мухи тахіни (Tachinidae) – їхні личинки паразитують і розвиваються у тілі комах-господарів: гусені метеликів, личинках жуків, зокрема й хрущів.
Сприяють залученню ентомофагів квітуючі кормові рослини (найбільше вони полюбляють рослин із родини Зонтикових: кріп, коріандр, кмин, фенхель, аніс), крім того, такі культури, як гречку, соняшник, фацелію та інші нектароноси.
Біопрепарати
Крім використання ентомофагів, до біологічного способу боротьби з хрущами належить і обробка біоінсектицидами, як-от: Немабакт, Ентонем F, Боверін.
Основою препаратів Немабакт та Ентонем F є симбіоз комахоїдної паразитуючої нематоди й бактерії. Норма внесення – 500 тис./м2 поверхні ґрунту. Препаративна форма – личинки нематод у поролоновій крихті. Перед внесенням видаляють нематод у воді (віджимають вручну), воду із нематодами зливають. Процедуру повторюють доти, доки поролон не буде чистим. Личинки нематод осідають на дно ємності з водою, тому перед внесенням їх слід перемішувати, не допускаючи осідання. За внесення нематод проти хрущів поверхню ґрунту бажано зволожити та збільшити норму вдвічі (до 1 млн/м2). Можливе внесення із поливною водою.
Проникаючи у личинку хруща, нематода вбиває її за 24–72 год. А через кілька діб уже тисячі нових нематод починають пошук живих личинок. Препарат безпечний для людини, домашніх тварин, бджіл, риб, дощових черв’яків та корисних комах. Застосування цих препаратів (за даними виробника) забезпечує 2–10 кратну окупність витрат, пов’язаних із захистом рослин.
Боверін – спори гриба Beauveria bassiana. Спосіб дії препарату: гриб, потрапляючи до організму комахи, починає розростатися, що призводить до загибелі шкідника. Препарат використовують для боротьби із личинками хруща, капустянкою, дротяниками, мурахами (200 г + 2–3 ложки олії/3–5 соток).
Запобіжні біологічні заходи
- Мульчування ґрунту подрібненою соломою, корою, тирсою (перешкоджає проникненню жука у ґрунт для яйцекладки).
- Підсівання рослин-відлякувачів (жуків та личинок хруща відлякує запах бузини, люпину й рослин із родини Хрестоцвітих). Також практикують обсаджування гряд із картоплею ріпою, турнепсом, гірчицею.
Хімічні заходи боротьби
Своєчасне обприскування (у період живлення жуків), обробка ґрунту в період перетворення личинок на лялечок і відкладання яєць. Ефективними в боротьбі з хрущами є піретроїди, препарати на основі фосфорорганічних сполук або ж неонікотиноїди (д.р. діазинон, тіаметоксам, імідаклоприд).
Перелік інсектицидів для хімічного контролю личинок хрущів
Профілактичні хімічні запобіжні заходи:
– додавання у поливну воду 75% розчину карбофосу;
– мульчування поверхні ґрунту;
– внесення аміачної води або аміаку в якості добрива;
– осіння вологозарядка ґрунту;
– внесення гранульованого Регенту 20 G 5–10 кг/га із наступним загортанням у ґрунт (на посівах соняшнику).
