Сумісне використання мікродобрив у бакових сумішах із пестицидами

Сумісне використання мікродобрив у бакових сумішах із пестицидами

Сумісне використання мікродобрив у бакових сумішах із пестицидами

Юрій Забара, доктор с.-г. наук, Любов Гребеннікова, канд. с.-г. наук, РУП «Інститут овочівництва» (Білорусь, Мінськ)

Сумісне використання мікродобрив і пестицидів у бакових сумішах уже стало звичною агрономічною практикою, оскільки дає змогу зекономити грошові кошти і скорочує кількість проходів техніки полем. У бакових сумішах зазвичай застосовують мікродобрива у формі хелатів, адже вони мають високу стійкість у широкому діапазоні рН, добре розчиняються у воді та поєднуються із пестицидами, що, своєю чергою, забезпечує технологічність їхнього використання

Якщо заходи із захисту та догляду поєднувати, то слід знайти компроміс між оптимальними терміном обробки і фазою росту й розвитку рослин. Варто брати до уваги не лише біологічні особливості культури, а й погодні умови, оскільки період поглинання рослинами мікроелементів становить від 1 до 2 днів.

Щодо гербіцидів на основі гліфосату, то Monsanto не рекомендує додавати мікроелементи чи добрива для листкових підживлень у один бак із гербіцидами. Через хімічну взаємодію може знижуватися ефективність усіх компонентів розчину. За потреби внесення мікроелементів, радше провести дві окремі обробки.

Із чого почати?

Насамперед слід уважно прочитати етикетки всіх препаратів, які ви збираєтеся використовувати у баковій суміші. Виробники зазвичай вказують обмеження щодо тих чи інших компонентів. Уникайте змішування сильнокислих продуктів із сильнолужними. Завжди спочатку перевіряйте препарати на сумісність. Для цього можна взяти звичайну трилітрову скляну банку, налити туди води (вода має бути із того самого джерела водопостачання, що і в баку обприскувача), додати препарати – компоненти бакової суміші у пропорціях, відповідно до польових норм витрат. Ємність закривають, а вміст перемішують, перевертаючи банку. Однорідність суміші оцінюють візуально двічі, відразу після перемішування та через 30 хв, коли суміш відстоялася. Якщо в результаті тесту утворилася суміш, яка протягом 30 хв розшарувалася, але легко розтворяється під час повторного перемішування, то такий робочий розчин можна використовувати у польових умовах, але потрібно щоб мішалка в баку обприскувача постійно працювала. Важливо контролювати рН суміші, адже часто утворення осаду – це результат високої (іноді низької) кислотності. У такому разі варто застосувати буферні добавки.

Бажано виконати попередню обробку рослин приготовленою баковою сумішшю на невеликій ділянці поля. Досить декількох днів, аби проявилися ймовірні симптоми фітотоксичності. Готову суміш використовують одразу, адже іноді достатньо декількох годин, аби її компоненти почали розкладатися.

Як змішувати?

Залежно від препаративної форми існує певна послідовність додавання засобів захисту рослин у бак обприскувача (через маточний розчин): спочатку розчиняють тверді компоненти, потім рідкі. Після введення кожного препарату суміш ретельно перемішують. Не використовуйте більше 3–4 препаратів в одній баковій суміші. Змішувати два чи більше складних рідких добрив не має сенсу – кожне з них окремо вже збалансовані за складом.

Порядок розчинення твердих препаратів такий: спочатку вододиспергуючі гранули (ВДГ), потім водорозчинний порошок (ВП). Власне, їхні формули близькі, проте ВДГ містять водорозчинний адгезивний агент у зв’язаній формі, тому краще ввести у розчин препарат із аналогічною формулою. Далі розтворяють водорозчинні гранули (ВГ) і лише після цього тверді препарати. Коли всі тверді компоненти розчинені, через деякий час розчин слід ще раз перемішати.

Під час розчинення рідких форм першими вводять суспензії, оскілки вони найбільше схильні до випадання в осад (наприклад гербіцид Бутізан 400, КС). Перед додаванням суспензію добре збовтують, щоб її вміст став однорідним.

Перед додаванням емульсій усі тверді компоненти мають бути повністю розчинені, за потреби можна долити трохи води і ще раз перемішати. Якщо вони не повністю розтворилися, то додавання речовин на масляній основі може призвести до розшарування рідини й утворення густого осаду в баку обприскувача. Коли додати у бак, в якому вже розчинені добрива, компоненти, що містять олію, то розчин може «згорнутися». Після того як у розчин ввели емульсії (гербіцид Фюзілад Форте, інсектицид Децис Екстра та ін.), додають мінеральні масла і сполуки із неіонними зв'язками (деякі ПАР). Останніми в розчин вливають концентровані водні розчини пестицидів (Базагран, в.р. та ін.) і добрив.

Не слід змішувати емульсії із гербіцидами на основі гормонів або з добривами для листового підживлення. Емульсії здатні змивати воскове покриття з листя і тим самим активізувати проникнення добрив у тканини рослин, що може призвести до опіку листя.

Деякі польські виробники агрохімікатів рекомендують схему приготування робочого розчину для трикомпонентних сумішей – мікродобриво + СЗР + карбамід. Карбамід варто вводити у робочий розчин заздалегідь підготовленою сумішшю із концентрацією до 5% обсягу робочої рідини. При сумісному використанні ЗЗР та мікродобрив слід застосовувати найменші рекомендовані дози препаратів згідно з інструкцією.

55

Мікроелементи з фунгіцидами Американські фахівці не рекомендують змішувати фунгіциди на основі фосетил алюмінію із мікроелементами у баковій суміші. Фосетил алюміній – ефективна діюча речовина, однак препарати на його основі мають кислу реакцію. В такому разі вирівняти рН можливо буферними добавками, проте це досить складний процес і краще самостійно не експериментувати. Проблеми може викликати також сумісне застосування діючої речовини хлороталоніл із добривами (подекуди такі суміші викликали опіки рослин). Хелати заліза із фунгіцидами зазвичай рослини витримують добре.

Є дані, що додавання невеликих кількостей добрив із вмістом азоту, калію, заліза і магнію до фунгіцидів у вигляді бакових сумішей допомагає рослинам швидше вийти зі стресу після їхньої обробки. Можна використовувати карбамід, калійну селітру й сульфат магнію.

Мікроелементи із регуляторами росту

Сумісне застосування складних добрив і регуляторів росту (гіберелін, епін, ауксини, похідні сечовини, індолілмасляна та інші кислоти) зазвичай досить ефективне, однак потребує великої обережності.

Не можна змішувати декілька регуляторів росту, оскільки результат застосування такої бакової суміші непередбачуваний: можна не лише не отримати очікуваного ефекту, але зіткнутися прямо з протилежним результатом. Адже у високих концентраціях регулятори росту пригнічують рослини. Зазвичай їх застосовують у вигляді водних розчинів, які готують у день використання. Через малі дози внесення регуляторів росту, для рівномірної обробки ними насіння або обприскування посівів готують маточні розчини цих препаратів у невеликій кількості води, після чого їх ретельно перемішують. Для приготування маточних розчинів використовують скляний або емальований посуд.

Під час приготування розчинів для передпосівної обробки насіння маточний розчин із рекомендованою дозою регуляторів росту на тонну насіння розчиняють у 10 л води. Не допускається обприскування посівів перед можливими опадами. Найефективніше обприскування проводити вранці до 11.00 і ввечері – після 17–18 годин. Обприскувати посіви слід водними розчинами із розрахунку 200–300 л/га у період вегетації тракторними обприскувачами різних марок.

Мікроелементи із КАС

Найчастіше застосовують КАС із мікродобривами під час вирощування зернових культур. За введення мікроелементів у КАС краще спочатку розчинити їх у воді, а потім додавати у розчин заводського КАС або розведеного водою до необхідного вмісту азоту під час позакореневого підживлення. Розчинність більшості мікроелементів у карбамідно-аміачній суміші невисока, проте, підбираючи значення рН, можна її підвищити. Крім того, у концентровані розчини для запобігання перенасичення розчину і випадання солей в осад додають частки глини.

Якщо на тарній етикетці немає рекомендацій щодо використання мікродобрива або пестициду із КАС, то кожен компонент суміші варто перевіряти на сумісність із ним. За використання добрив із КАС слід враховувати, що його розчини можуть викликати опіки на листках, ступінь пошкодження яких залежить від культури, фази її росту і розвитку, дози добрив та погодних умов. Висока вологість повітря й інтенсивна сонячна інсоляція несприятливі для внесення КАС.

Під час внесення добрив потрібно постійно стежити за шириною захвату обприскувача. Наявність необроблених смуг на стиках двох суміжних проходів, а також дворазова обробка рослин неприпустимі, оскільки це може призвести до опіків рослин. Не рекомендовано проводити підживлення після дощу, бо в результаті змішування крапель КАС із водою площа контакту добрива із листям стає більшою і зростає ймовірність опіків. Для зниження опікової дії обробку КАС радше проводити після 15.00, позаяк у вечірні години та вночі азот поглинається повільніше. Щоб уникнути сильних опіків КАС слід розбавляти водою (1:3 і навіть більше). Під час приготування бакових сумішей слід чітко витримувати рекомендовані дози азоту, мікроелементів, пестицидів і регуляторів росту. Бакові суміші готують безпосередньо перед внесенням та добре перемішують. Залежно від дози витрата бакової суміші становить 250–400 л/га.

1

Погодні умови та якість води

Швидкість вітру не має перевищувати 2–3 м/с. Обприскування за вищої швидкості призводить до нерівномірного внесення препарату й зниження його ефективності (на 20% і більше). Оптимальна температура повітря – від 12 до 24°С, відносна вологість повітря – вище 60%. Найкращий результат отримують за роботи у ранкові (після висихання роси) та вечірні години. За наявності навігатора або технологічної колії можна працювати вночі. Обробки бажано проводити в ясну погоду. Випадання опадів упродовж 2 годин після обприскування знижує ефективність обробки на 40–50%. У такому разі, ймовірно, потрібно буде повторно обробити рослини половинною дозою препарату. Не рекомендовано проводити обприскування на вологі або покриті росою рослини, а також в умовах інтенсивного сонячного світла.

Вода для розчинів має бути чистою, з нейтральною або слабокислою реакцією, без суспензій, розчинених речовин і сторонніх домішок, теплою (бажано 22–25°С, але не нижче 10°С), м'якою (не більше 3,5–4 моль). За використання холодної води (прямо з колодязя або колонки) знижується розчинність препаратів та зменшується ефективність проведених заходів на 30% і більше. Вода із відкритих водойм після дощу або зниження температури може негативно вплинути на якість робочої рідини. Наявність мулу у воді призводить до осадження діючих речовин, утворення осаду, зниження біологічної ефективності препарату.

Працюючи із рідкими мікродобривами та пестицидами слід дотримуватися загальних вимог безпеки і правил особистої гігієни. Після проведення обробки весь робочий розчин одразу виливають (в установленому місці) із обприскувача, всі частини якого ретельно промивають. До того ж техніки безпеки варто дотримуватися згідно з інструкцією до найтоксичнішого компоненту бакової суміші.

Для змішування хімічних засобів захисту рослин і добрив не можна використовувати старі типи обприскувачів із мідними вкладками, штуцерами й розпилювачами, які піддаються корозії. Обприскувач має бути в хорошому технічному стані, а розпилювач – відкаліброваним.

           

4

Заборонено:

  • обприскувати культурні рослини, які пригнічені внаслідок несприятливих умов (посуха, заморозки, пошкодження шкідниками, некрози та ін.);

  • проводити обприскування у спекотну, суху погоду;

  • під час приготування маточного розчину наливати в ємність без води необхідну кількість препарату;

  • залишати без нагляду як пестициди, так і приготовлений робочий розчин;

  •  зупиняти агрегат, який працює у полі, та перекривати проходи обприскувача (в тому числі й на поворотних смугах) більше одного метра.