Тваринництво як бізнес

0

Відгодівля худоби: мінімізуємо збитки – отримуємо прибуток

Юлія Бойко, Сумський національний аграрний університет

ПАТ «Миронівський хлібопродукт».

Ми, пересічні українці, знайомі з цим холдингом насамперед як із виробником білого м’яса курятини, яке майже щодня бачимо на своєму столі.

Але в нього є й інший бік: так би мовити не дві лапи, а чотири ноги – молочне і м’ясне скотарство та свинарство. Звісно, у межах МХП частка цього сегмента зовсім незначна, проте цифри говорять самі за себе: понад 22 тис. голів великої рогатої худоби, у тому числі майже 10 тис. корів молочного напряму та більше 1000 – м’ясного. Крім того, понад 13 тис. голів свиней.

Професійно, впевнено і цілеспрямовано, але якось непримітно й скромно працюють тваринники цього холдингу. Порівняно з минулим роком: валове виробництво молока за 2015 р. на рівні майже 63 тис. т (+15,7 тис. т), збільшення поголів’я великої рогатої худоби на 3 тис. голів, корів – на понад 700 гол., зростання річного надою – більше на 1000 кг. Мало хто у наш час може досягти таких результатів. Та ніхто серед керівників агробізнесу МХП не вважає це великим досягненням, адже – це лише черговий щабель у чітко спланованій фаховій діяльності.

Хочеться відмітити ще одну особливість спеціалістів-тваринників холдингу, від якої у мене, як у людини, що вже 15 років працює у цій галузі, просто захоплює подих – їхній вклад у збереження генофонду м’ясної худоби зарубіжних і вітчизняних порід. Не кожен бізнесмен може похизуватися тим фактом, що утримував худобу протягом декількох років, перш ніж методом проб і помилок, пошуку оптимальних шляхів, правильно вибудував схему роботи з тваринами.

Чому ж так? Чому у наш час «спеціалістів нового покоління», які пропонують сухостійну корову відправити на м’ясокомбінат (причина – не дає молока), бачимо такі результати? Бо ми знову повертаємося до класики історії… Кадри вирішують все.

Такі результати можуть бути лише у компанії, на чолі якої перебувають справжні професіонали своєї справи, у тому числі й у тваринництві. Тут важливо поєднати свої фахові знання із «правильними» менеджментом і підходом до справи. І лише справжня команда професіоналів спроможна впоратися із цими завданнями.

Отже, розпочинаємо знайомство

ПрАТ «Зернопродукт МХП» – величезне підприємство, що має у розпорядженні близько 100 тис. га землі, 29 молочних ферм і один відгодівельний комплекс, кількість великої рогатої худоби – понад 11 тис. голів. Господарства територіально розміщені у Вінницькій, Черкаській та Житомирській областях.

Попри те, що філії цього підприємства торік виробили більше половини валу молока по МХП, і річний надій на корову становив понад 6800 кг, зупинимо свою увагу на зовсім іншому сегменті тваринництва, не надто популярному сьогодні – відгодівлі молодняку.

Про сам комплекс із відгодівлі молодняку нам розповів Руслан Казимов – головний зоотехнік ПрАТ «Зернопродукт МХП».

Руслане, розкажіть як створювалось це підприємство?

Господарства ПрАТ «Зернопродукт МХП» історично мали тваринницькі ферми. На кожній із них утримували бугайців. Однак ми порахували, що їхнє вирощування є збитковим, але реалізувати у місячному віці всіх тварин просто не реально через велику кількість поголів’я. Тому доводилось кожному із господарств брати на себе вирощування цієї худоби і пов’язані з цим витрати. Це було вельми нерентабельно, бо ферми у нас маленькі (на 200–400 корів), кількість тварин на відгодівлі на кожній із них також незначна, затрати праці великі, а прирости несуттєві. Майже три роки тому прийняли рішення – реконструювати одну із ферм під спеціалізований комплекс для відгодівлі бугайців. У тому ж 2013 р. ми закінчили першу чергу будівництва (приміщення на 800 голів). Тепер таких споруд у нас три. А в 2015 р. ми вперше отримали на підприємстві прибуток від відгодівлі бугайців.

 

Як вдалося досягти рентабельності технологічного процесу?

Прибуток отримали насамперед завдяки концентрації виробництва. Раніше на кожній фермі 2250 тварин доглядали 30–40 робітників, а тепер увесь комплекс обслуговує, уявіть собі, лише 15 осіб. І це з керівним складом. Інший важливий момент – сама технологія безприв’язного утримання, яка забезпечила нам економію абсолютно всіх ресурсів у процесі вирощування і відгодівлі молодняку. Нині одним кормозмішувачем ми обслуговуємо 2300 голів худоби (раніше – 120–130 голів). Крім того, за таких умов від тварин стало дешевше й легше прибирати гній.

Чи існують у господарстві технологічні особливості формування певних груп тварин? Опишіть їх.

Бугайців ми завозимо з усіх ферм «Зернопродукту» у віці 20–40 днів. Як наслідок, маємо чотири групи: телята до 70-денного віку, бугайці до 150 кг, до 300 кг, до 450 кг. Відповідно, рівень середньодобових приростів такий: до 5 місяців – 750–850 г, 5–7 місяців – до 1000 г, до 13–14 місяців – 1200 г.

Щодо величини технологічних груп, то телят до 6-місячного віку утримуємо групами по 10 голів, від 6 до 10-місяців – по 20, кінцевий період відгодівлі – по 110 голів.

Утримання до 10 місяців – у приміщенні, наступний період – тварини відпочивають у приміщенні, годують їх на вулиці.

Щодо годівлі, як розробляєте раціони для худоби?

Для кожної технологічної групи ми маємо окремий раціон. Один із них – для групи телят до 70 днів від народження, які перебувають на випоюванні замінника незбираного молока. Наприкінці цього періоду теля споживає приблизно 1,5 кг комбікорму та 5 л замінника на добу. Замінник випоюємо за допомогою «молочного шаттла» рівними порціями двічі на добу. А сіно у раціон цієї технологічної групи не входить.

Раціони інших груп тварин містять кукурудзяний силос, консервовану кукурудзу, солому та комбікорм власного виробництва у різних пропорціях залежно від групи. Але концентровані корми у середньому становлять 40% раціонів.

Обов’язковим елементом організації процесу годівлі у нас є менеджмент кормового столу.

Які параметри включає у себе це поняття, і як ви здійснюєте менеджмент?

Зазначу, що основний принцип годівлі на комплексі – тварина має бути цілодобово забезпечена кормами. Їх роздають один раз на день (влітку – двічі). Щоб корми не псувалися і не витрачалися марно, їхню кількість слід постійно контролювати. Визначення необхідної кількості кормів і, відповідно, коригування раціонів відбувається за допомогою контролю залишків кормів на кормовому столі. Досвідчений працівник щодня проходить з планшеткою вздовж кормового столу, візуально оцінює й записує, яка кількість корму залишилась біля кожної групи. Всі ці дані заносять у розроблену спеціалістами комп’ютерну програму, з допомогою якої розраховують кількість і структуру кормів та списують їхні залишки.

Тоді ж з якою живою масою підприємство реалізує тварин?

Ми реалізуємо бугайців зазвичай у віці 13-ти місяців живою масою максимум 450 кг. Худобу здаємо на різні м’ясокомбінати, орієнтуючись на вищу закупівельну ціну.

І, звісно, всіх наших читачів цікавить питання: наскільки вигідний цей бізнес?

Поміркуйте самі: собівартість реалізованого 1 кг живої маси бугайців із ПрАТ «Зернопродукт МХП» у 2015 р. становила 20,8 грн. Та, попри те, що закупівельна ціна на м’ясо протягом року коливалася, ми отримали прибуток з відгодівлі. Тож цифри говорять самі за себе.