Ми проаналізували умови зимівлі озимої пшениці на Сумщині та надали дані про життєздатність рослин у лютому цього року, зокрема інформацію про шкідливі організми, що вплинули на стан пшениці впродовж перезимівлі.
Тетяна Рожкова, канд. біол. наук (Україна)
Нарешті істерія, яка почалася восени в усіх експертів, минула. За даними міністра аграрної політики та продовольства України Олексія Павленка, засіяли 7,1 млн га озимою пшеницею, а отримали сходи на 6,8 млн га. На 19 лютого 4,3 млн га (67%) озимини перебувало у доброму та задовільному стані, у слабкому та зрідженому – 2,2 млн га, загинула озима пшениця на 0,08 тис. га. Можна сказати, що озимі в Україні перезимували успішно. У кінці лютого навіть розпочали сівбу ранніх ярових зернових у Одеській та Миколаївській областях.
На Сумщині, за даними департаменту АПР Сумської ОДА, сходи восени отримали на площі у 184 128 га (табл. 1). У зиму рослини ввійшли (69%) у доброму та задовільному стані, а 31% були слабкими та зрідженими. Найбільше не підготовленими до зимівлі у зоні Лісостепу виявились посіви у Краснопільському районі, а найкращий стан перед входженням у зиму мала озимина у Конотопському районі. На Поліссі більшість рослин розпочала перезимівлю у доброму та задовільному стані.
Аграрії і не помітили як минула зима. Вже можна реально оцінити стан посівів озимої пшениці. Цього року нам дуже пощастило: почалася відлига саме тоді, коли слід було аналізувати життєздатність рослин.
Погодні умови зими 2016 року
На Сумщині зима пройшла швидко і була м’якою для озимої пшениці: помірна температура та достатній сніговий покрив забезпечили нормальну її перезимівлю. Перший сніг випав на початку грудня, але до 7.12 швидко розтанув. Температура І декади місяця була на рівні -0,7°С. Землю снігом укрило вдруге 12.12, але також ненадовго – до 20.12. У ІІІ декаді грудня відмічали максимальну температуру місяця – 9,1°С. Але наприкінці місяця випав невеличкий сніжок і почалися морози. І декада січня була найхолоднішою за всю зиму (-12,1°С). Із 8.01 розпочався справжній снігопад: нарешті на посівах був повноцінний сніговий покрив – 30–40 см. За І та ІІ декади січня випала найбільша кількість опадів – 41 та 33 мм відповідно. Найнижчу температуру повітря було зафіксовано 25.01 (-24,7°С). Але з 27.01 почалося потепління.
Лютий цього року не виправдав своєї назви. Адже саме цього місяця відбулося активне танення снігу та спостерігали значні коливання температури. Вночі стовпчик термометра опускався до -9°С, а вдень піднімався до 6,7°С. Під кінець ІІ декади на полях майже не залишилось снігу. Створилася дуже ризикована ситуація, але, на щастя, значного зниження температури не відбулося. У І декаді середня температура повітря становила -0,5°С, у ІІ – 0,1°С. Спостерігали опади у вигляді дощу та мокрого снігу. Залишилось сподіватись на сприятливі умови березня, який не принесе надзвичайних сюрпризів і, нарешті, підіб’є підсумки перезимівлі озимої пшениці.
Наука «на варті»
«Один у полі не воїн» – так говорить народна мудрість. Насправді, українські аграрії залишаються сам на сам зі своїми проблемами. Кожен намагається вирішити їх як може. Чи то у нас світосприйняття таке, чи нас держава так привчила. Але ж це так неправильно. Набагато легше вирішувати проблеми разом, а не поодинці. Аграрії Сумщини нарешті мають змогу отримати корисну для себе інформацію та порівняти свої дані на сайті Інституту сільського господарства Північного Сходу НААН, який проводить моніторинг стану та розвитку озимої пшениці та ячменю. Цікавим є визначення вмісту цукрів у вузлах кущіння рослин у різних сортів залежно від строків висіву культури. Науковці встановили таку закономірність: найбільша кількість цукрів у рослинах зафіксована за висіву насіння 20.09. Відбір зразків провели чотири рази: 20.10, 19.11, 28.12.15 та 25.01.2016. До третьої дати аналізів вміст цукрів поступово збільшувався, на четверту – відзначили зниження їхньої кількості. 20.10 найбільший вміст цукрів зафіксували у сорту Подолянка (26,7%), найменший – у сорту Статна (21,5%) 19.11. Максимальну кількість цукрів відмітили у сорту Ластівка Одеська (31,6%) за сівби 20.09, мінімальну (26,4%) – у сортів Оберіг Миронівський (сівба 10.09) та Подолянка (1.10). 28.12 отримали найвищі показники у досліді: сорт Подолянка за сівби 20.09 містив 36,9% цукрів, а сорт Оберіг Миронівський (сівба 1.10) – найменшу кількість – 29,4%. 25.01 максимальний вміст цукрів відмітили на сорті Подолянка (33,3%) за сівби 20.09, мінімальний – на сорті Оберіг Миронівський (25,6%) за сівби 10.09. Отож рослини почали витрачати цукри із січня, коли встановились мінімальні температури повітря. Також у цей період зафіксували найнижчу температуру ґрунту на глибині 5 см (-6,3°С).
Життєздатність рослин
За методикою життєздатність рослин озимої пшениці за оптимальних умов перезимівлі необхідно визначати тричі: 25.01, 23.02 та 10.03. Діагностувати стан посівів можна аж за 9-ма методами, розробленими різними науковцями: метод монолітів, водний, цукровий, експрес-метод Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр’єва, меристематичний, визначення конуса наростання, барвників, розрахунковий та рулонний. Детально вони описані у рекомендаціях Інституту сільського господарства Полісся НААН, які розміщені у вільному доступі в Інтернеті. Хоча деякі з них не надто відрізняються, але обрати найпридатніший є з чого.
Звісно, оглядати рослини під час першої рекомендованої дати не наважились, позаяк цього дня був сильний мороз, а снігу у полі – вище за коліна. Та й потреби не було, на нашу думку, за нормальних умов перезимівлі рослин. Проте науковці з Інституту сільського господарства Північного Сходу чітко виконали свій дослідницький обов’язок. 25 січня вони відібрали моноліти, а потім провели прискорене відрощування рослин. Встановили, що загиблих рослин немає. Хоча деякі стебла виявились умовно життєздатними.
Аналізували стан посівів трьох строків (10.09, 20.09, 1.10) сортів озимої пшениці Статна, Оберіг Миронівський, Ластівка Одеська.
Чекати другої дати для проведення аналізу станів посівів ми не стали, оскільки сніг почав активно танути. Такі умови потребують діяти не за стандартами, а приймати своєчасні рішення. Для аналізу відібрали рослини двох сортів – Астарта та Дарунок Поділля, оригінатором яких є Інститут фізіології рослин і генетики НАН України. Оцінили стан озимої пшениці (табл. 2) у лютому.
У пробах, які привезли з поля, всі рослини виявились живими, мали яскраво-зелене забарвлення, тому не було потреби визначати їхню життєздатність шляхом відрощування. Оцінили зовнішній стан. Завдяки сприятливим умовам перезимівлі рослини не сильно змінились з дати їхнього останнього огляду. Але деякі негативні візуальні зміни, на жаль, все ж спостерігались. Загальною ознакою всіх оглянутих рослин було відмирання всієї поверхні нижнього листя чи кінчиків окремих листків. У середньому на одній рослині відмерло по 3 листки. На них спостерігали утворення чорного нальоту грибів-сапрофітів, які почали швидко розвиватись за умов підвищеної вологості, що призвело до розкладання тканин нижніх листків рослин. Але якщо цей процес є природним та очікуваним, то відмирання кінчиків листя має вказати аграріям на необхідність вживання подальших заходів.
Розвиток організмів, які вплинули на життєздатність рослин
Разом із рослинами «відправились» на зимівлю і фітопатогенні мікроорганізми та бур’яни. Восени за ранніх строків висіву озимої пшениці на природному фоні зафіксували розвиток септоріозу й піренофорозу.
Оглядаючи рослини, ми вперше за період вегетації побачили ознаки кореневих гнилей. На сорті Дарунок Поділля побуріли корінці, а на сорті Астарта відмічали ще й побуріння стеблового пагона. Дія протруйників не може тривати впродовж усієї вегетації рослини. Тобто з цього періоду на озимій пшениці почали активно розвиватись кореневі гнилі.
Ще один неприємний факт – після танення снігу на деяких полях, особливо з нерівним рельєфом, спостерігали появу ділянок відмерлих рослин, причому різного діаметра. На жаль, це не несподіванка, а щорічна закономірність для наших полів. Під сніговим покривом здатні розвиватися збудники снігової плісені, найчастіше це гриби з роду Fusarium Link та Sclerotinia graminearum Elenev. Так, Fusarium nivale (Fr.) Ges. після танення снігу утворює на рослинах сіро-білий павутиновий наліт. На побурілому листі згодом утворюються рожеві подушечки спороношення гриба. За ураження пшениці S. graminearum після сходження снігу на рослинах можна побачити сірий пластівчастий наліт гриба. Листки жовтіють та всихають, між собою з’єднуються міцелієм патогену. Пізніше грибниця ущільнюється у склероції неправильної форми (дрібні розміром 1,5 – 5 х 1 – 3 мм), які перебувають у кореневій шийці та у пазусі листка. Вони можуть залишатись на рослині впродовж вегетації, а можуть відпадати на ґрунт.
Спостерігали значну кількість некротизованих листків із чорними крапками. Не сподіваючись зустріти цю хворобу, ми випадково виявили під мікроскопом пікніди на відмерлому листі. За будовою пікноспор визначили, що це пікніди грибів із роду Ascochyta. Відібрали для перевірки зелене листя з ознаками, схожими на септоріоз: невеликі некротичні плями із чорними цяточками (єдине – ці некрози мали темнішу облямівку).При руйнуванні пікнід побачили двоклітинні пікноспори грибів з роду Ascochyta. За літературними даними, пшеницю справді уражує аскохітоз (збудник – Ascochyta graminicola Sacc.). Але для наших умов це зовсім нетиповий фітопатоген. Якщо збудник зустрічався ще з осені, то можна стверджувати про його розвиток впродовж зимових місяців.
Ще восени рослини уразив вірус жовтої карликовості ячменю (ВЖКЯ, Barley yellow dwarf virus, BYDV). Але впродовж осіннього розвитку пшениці симптоми були виражені нечітко. На початку весняного відновлення вегетації уражені рослини вирізнялися серед здорових: їхнє листя мало бордове забарвлення.
Разом із озимою пшеницею під снігом зимували і бур’яни. До нашого об’єктива потрапила рослина, яка добре перезимувала – кучерявець Софії (Descurania sophia (L.) Wedd.).
