Відродження української житниці

0

Інвестиції у зернову політику, аграрне виробництво та інфраструктуру

 

Не дивно, що Україну з її багатими та родючими землями, створеними самою природою для вирощування зернових, охрестили «житницею Європи».

“Якщо ви поглянете на старі фотографії, марки або почитаєте першоджерела на цю тему, то переконаєтесь, що ми завждибули, передусім, аграрною країною,– розповідає пані Рутицька. – Нам пощастило з землею та хорошим кліматом, у нас досить багато водних ресурсів, річок та озер та є вихід до двох морів – Чорного та Азовського

У 2017 році обсяг виробництва зернових у країні досяг 64 млн тонн, з яких 26 млн тонн склало виробництво пшениці. Експорт пшениці невпинно росте: якщо у 2010/2011 році він складав  4 млн тонн, то у 2017/2018 році перевищував 16 млн тонн. Україна сьогодні входить у десятку найбільших світових виробників пшениці, а її зерновий сектор забезпечує засобами до гідного життя мільйони українців, зайнятих у сільському господарстві, млинарстві, транспорті, у банківській справі та у роздрібній торгівлі. 

Інвестиції у вирощування зернових та торгівлю можуть зіграти життєво важливу роль у вирішенні проблеми продовольчої безпеки. Очікується, що до 2030 року численність населення планети досягне  8,6 млрд осіб. До 2026 року для  задоволення світового попиту, що постійно зростає,  фермерам необхідно збільшити рекордні 761 тонну пшениці, вирощеної у 2016 році, приблизно до 821 тонни. Високоякісна пшениця як і раніше буде використовуватися для виробництва безлічі продуктів харчування – від хліба та печива до випічки та сухих сніданків, а зерно більш низької якості піде на виробництво тваринних кормів та біопалива.

Дмитро Приходько, економіст  Продовольчої та сільськогосподарської організації Об’єднаних Націй (ФАО), з 2011 по 2016 роки був керівником спільного проекту ФАО та Європейського банку реконструкції та розвитку  (ЄБРР) в Україні “Діалог з питань зернової політики”.

“Країни Північної Африки, в тому числі Єгипет, який є найбільшим світовим імпортером пшениці, мають обмежені можливості виробництва через дефіцит земельних та водних ресурсів. В перспективі світове співтовариство буде більше покладатися на експортерів зерна з Чорноморського регіону, таких як Росія, Україна та Румунія”, – стверджує він.

2

Інвестиції в політику, що сприяє розвитку зернової галузі

Різке збільшення виробництва української пшениці в 2011–2016 роках обумовлений більш сприятливими політичими умовами, які дозволили залучити нові інвестиції у агровиробництво та підвищити врожайність сільськогосподарських культур. Заходи з регулювання цін на хліб та борошно, що використовувалися раніше, бюрократична тяганина у питаннях зберігання зерна, сертифікація експортних вантажоперевезень практично паралізували підприємницьку активність.

“До 2010 року я займалася підприємницькою діяльністю. У той час необхідно було мати документи з печаткою для кожного регіону України, тому для перевезення товарів потібно було підготувати велику кількість супровідних паперів“, – коментує Рутицька.

Крім того, з 2006 по 2011 роки Україна, побоюючись за свою продовольчу безпеку, ще більше обмежила експорт зернових. У 2011 році Інвестиційний центр ФАО та ЄБРР, з метою підвищення прозорості ринку зернових та галузевих заходів політики,почали роботу з організації конструктивного діалогу між державою та приватним сектором України, в тому числі з галузевими організаціями, що представляють фермерів , переробну промисловість та експортерів. За підсумками проведеного  ФАО та ЄБРР у 2010 році  Огляду зернового сектору України ці дві організації допомогли створити міжгалузеву Українську робочу групу з питань зернової галузі для вирішення питань регуляторної політики, які були перешкодою для розвитку виробництва, дотримання принципу прозорості та залучення інвестицій.

3

 ФАО як нейтральний посередник сприяла зміцненню довіри і співпраці між приватними та державними партнерами. Згадує Президент Української зернової асоціації Микола Горбачов:

“В умовах нестабільності та непередбачуваності політичних рішень нам було дуже важко налагодити конструктивний діалог. Але ФАО і ЄБРР допомогли нам вдосконалити правила в інтересах всіх сторін і зосередитися не на політиці, а на питаннях ефективності “. «Як наслідок,  ця робоча група забезпечила бізнесу і державі прозорість і вказала напрямок руху», – додав Горбачов.

Наталія Жукова, керівник департаменту агробізнесу ЄБРР, стверджує:

“Ми підтримуємо зусилля як державних, так і приватних суб’єктів в Україні, спрямовані на поліпшення ділового клімату країни і спільну роботу над реформами регулювання, які найбільшою мірою впливають на зростання сектору. В рамках цієї флагманської ініціативи ЄБРР і ФАО нашою метою є підтримка диверсифікації експортних ринків і сприяння залученню інвестицій приватного сектора в українські агропромислові підприємства”.

У 2012 році, прагнучи підвищити прозорість на внутрішньому ринку, ФАО та ЄБРР допомогли розробити надійний онлайн-інструмент “Баланс попиту та пропозиції зерна”, в якому задіяно майже 120 покажчиків, що простою термінологією описують розвиток ринку зерна (www.grainbalance.org.ua). Крім того, було зроблено посилання на участь України в роботі Системи інформаційного забезпечення ринків сільськогосподарської продукції “Групи двадцяти” (www.amis-outlook.org). Наразі, уряд і зерновий сектор щорічно укладають угоди за ключовими ринковими показниками, відомими під назвою “Меморандум про взаєморозуміння”. Завдяки зростанню довіри інвесторів і більш передбачуваній зерновій політиці інвестування галузі посилилося. За період з 2012 року ЄБРР та інші інвестиційні партнери надали більше одного мільярда доларів США в рамках фінансування українського сільськогосподарського сектора, включаючи первинне виробництво, будівництво нових зерносховищ і об’єктів портової та річкової інфраструктури, та технічну підтримку.

 

Інвестиції у агровиробництво

 

Розвиток технологій та транспорту може істотно збільшити виробництво зерна в Україні. Ось що сказав Микола Горбачов:

Врожайність української пшениці зазвичай трохи вища за 4 тонни з гектара. Порівняйте це з середнім показником по Європі, що становить 8 тонн з гектара. Україна має потенціал для різкого збільшення виробництва”.

Як і багато інших молодих українських аграріїв, Вадим Свєтлов дуже зацікавлений в інвестиціях в своє господарство 

“Фермерством я почав займатися п’ять років тому. Ми розуміли, що наші методи є застарілими, і хотіли навчитися зберігати вологу в ґрунті, використовувати дистанційне зондування і знайти свою нішу на ринку. Нам треба було перейняти досвід у передових господарств”, – говорить він.

Свєтлов –  один із багатьох фермерів, що брали участь у тренінгу для дрібних та середніх фермерських господарств, організованому ФАО, ЄБРР і Сумським національним аграрним університетом за фінансової підтримки Центральноєвропейської ініціативи. Теоретичне навчання було поєднано  з практичним опрацюванням таких питань як управління фермерським господарством, розвиток технічних навичок, використання добрив і засобів захисту рослин з метою підвищення ефективності господарств.

“У нас сімейний бізнес, і цей проект дав нам дуже багато. Ми обмінялися досвідом з іншими фермерами і дізналися, як вирощувати спельту: це дуже вигідно і має в Україні великі перспективи”, – говорить Вадим. 

Зараз він вирощує зерно і олійні культури  стабільно високої якості і значно збільшив обсяги виробництва. 

Микола Горбачов підкреслює переваги таких програм: 

“Молоде покоління фермерів, що поїхали до Франції подивитися на французькі кооперативи, повернулися в Україну з чітким розумінням як організувати вже власні кооперативи. Вони почали працювати разом і навіть проводять свої конференції”.